У разі надходження від платника разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на продавця / покупця податковий орган зобов’язаний провести документальну позапланову перевірку останнього відповідно до підпункту 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в 90-денний строк із дня надходження такої заяви / скарги.
Закон No 731-ІХ набрав чинності із 17 липня 2020 року, тому останнім днем 20-денного строку, встановленого пунктом 2 розділу II цього Закону, є 6 серпня 2020 року. Такі особливості перебігу процесуальних строків підлягають врахуванню під час визначення спливу шестимісячного строку звернення до суду.
11 травня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційні скарги Східного міжрегіонального
управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія „Укрнафтобуріння“» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі No 200/11917/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, за участі Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія „Укрнафтобуріння“» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання протиправною бездіяльності з незабезпечення проведення позапланової перевірки постачальника товарів / послуг та зобов’язання невідкладно провести таку перевірку.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У зв’язку з реєстрацією постачальником податкових накладних, які не відповідають датам авансових платежів, було втрачено право на податковий кредит. До контролюючого органу було подано скаргу про допущення продавцем товарів/ послуг помилки під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Всупереч приписам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податковий орган протягом 90 календарних днів з дня надходження заяви зі скаргою не провів документальну перевірку платника, будь-які повідомлення про результати розгляду скарги не надходили. У цей момент відбулася реорганізація контролюючого органу.
Позиція платника щодо пропуску строку звернення до суду вмотивована
очікуваннями, що податковий орган, дотримуючись принципу «належного урядування», у встановлений законом строк, тобто протягом 90 днів з дня подання скарги в порядку пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, проведе документальну позапланову перевірку. Ураховуючи викладене, до моменту отримання відповіді контролюючого органу на свій запит у позивача не було підстав сумніватися в добросовісності дій відповідача.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін
постановою Першого апеляційного адміністративного суду, задовольнив позов.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що норма пункту 201.10 статті 201
Податкового кодексу України містить імперативні приписи щодо обов’язку
контролюючого органу провести документальну перевірку продавця протягом 90 днів з дня надходження заяви зі скаргою. Мораторій не застосовується до документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника.
Суди попередніх інстанцій не з’ясували, до повноважень якого органу після
реорганізації належать питання прийняття скарги платника на підставі статті 201
Податкового кодексу України, ініціювання та організація, з огляду на скаргу, перевірки, а також безпосередньо проведення відповідної перевірки іншого платника.
Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасувавши оскаржувані
судові рішення та направши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
У разі надходження від платника разом з податковою декларацією за звітний
податковий період заяви зі скаргою на продавця / покупця, податковий орган
зобов’язаний провести документальну позапланову перевірку останнього відповідно до підпункту 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у 90-денний строк з дня надходження такої заяви / скарги. Саме з фактом складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних пов’язане виникнення права платника на уналежнення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Можливість подання платником скарги на продавця / покупця встановлена з метою зобов’язати останнього коректно відобразити податкові накладні, складені контролюючим органом за результатами проведеної перевірки.
Платник, що подав скаргу на постачальника згідно з вимогами абзацу двадцять п’ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, маючи матеріально-правовий інтерес у відображенні реальної структури податкових
вигод і податкових зобов’язань у податковій звітності, має і реальну можливість
дізнатися у період після подання скарги та спливу 90-денного строку на проведення податкової перевірки та оформлення її результатів (шляхом складення акта (довідки), прийняття за необхідності податкового повідомлення-рішення) про факт належного відображення (невідображення) у Єдиному реєстрі податкових накладних спірної податкової накладної чи розрахунку коригування до податкової накладної.
Згідно з приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18 червня 2020 року No 731-ІХ «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії
карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання
поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон No 731-ІХ) процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року No 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, закріплених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, установлених цим Законом. Закон No 731-ІХ набрав чинності з 17 липня 2020 року, тому останнім днем 20-денного строку, встановленого пунктом 2 розділу II цього Закону, є 06 серпня 2020 року. Такі особливості перебігу процесуальних строків підлягають врахуванню під час визначення спливу шестимісячного строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно
встановити час, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх
прав, свобод та інтересів. Визначаючи початок перебігу строку на звернення до суду, суд з’ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну
можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли з’ясувала для себе, що рішення, дії чи бездіяльність стосовно такої особи є порушенням. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів, а необхідно підтвердити той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, проявляючи зацікавленість в отриманні такої інформації, і саме з цієї причини не звернувся для захисту до суду протягом шести місяців від дати порушення прав, свобод чи інтересів чи в інший, визначений законом, строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Перевірка дотримання позивачами строку звернення до суду передує розгляду
питання щодо правомірності дій відповідача, що оскаржуються (розгляду справи
по суті). Установлення обставин, що свідчать про порушення строку звернення до суду є перешкодою для розгляду справи по суті.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11травня 2022 року у справі No 200/11917/20-а можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258045.