Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров виступив із доповіддю «Позовна давність в період воєнного стану: скасування зупинення та виклики судовій практиці».
Про це повідомляє Судова влада.
Він зазначив, що під час карантину 2020 року строки позовної давності були «заморожені» відповідно до п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. У 2022 році до системи правового регулювання додалося «воєнне» призупинення строків. Зокрема, п. 19 зазначеного розділу передбачав продовження строків позовної давності на період дії воєнного або надзвичайного стану.
Крім того, п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачав особливості відповідальності за прострочення виконання грошових зобов’язань у період дії воєнного або надзвичайного стану. Зокрема, позичальник звільнявся від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання кредитного або позикового договору, а нараховані включно з 24 лютого 2022 року платежі підлягали списанню кредитодавцем.
Також 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», згідно з яким п. 19 розділу виключається. Набрання чинності Законом фактично скасувало «воєнне» призупинення строків, повернувши застосування загального та спеціальних строків позовної давності, встановлених ЦК України.
Наведені законодавчі зміни породили низку питань. Відповіді на них давала судова практика, яку проаналізував доповідач.
Він, зокрема, звернув увагу на постанову ВП ВС від 2 липня 2025 року у справі № 903/602/24. В ній зроблено висновок, що коли позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року — на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року — на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Тому звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим, у разі якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 2 квітня 2020 року.
Також суддя навів постанову від 14 червня 2023 року у справі № 755/13005/16-ц, у якій ВП ВС дійшла висновку, що переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов’язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки.
Крім того, Євген Петров звернув увагу на постанову КЦС ВС від 20 червня 2024 року у справі № 465/4217/14. Суд вказав, що право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача, і тільки з часу відкриття спадщини заповіт можна оспорити, вступивши у спадкові правовідносини, з чим пов’язується набуття особою статусу зацікавленої особи. А в постанові від 5 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 ОП КЦС ВС зробила висновок щодо позовної давності при поданні позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.