Про практичні моменти складання адвокатського запиту: тонкощі складання та методи отримання необхідної інформації розповіла адвокат, викладач та засновниця проекту «Школа молодого юриста» Тетяна Лежух під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практичні моменти складання адвокатського запиту, а саме:
- 1. Зміст адвокатського запиту.
- 2. Вимоги до адвокатського запиту.
- 3. Типові помилки в оформлені АЗ.
- 4. Ключові правові позиції.
- 5. Судова практика.
У рамках характеристики адвокатського запиту акцентовано на наступному:
1. Зміст адвокатського запиту
Адвокатський запит – це письмове звернення адвоката до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань або фізичних осіб (за їх згодою) з метою отримання інформації чи копій документів, необхідних для надання правничої допомоги клієнту.
Структурно адвокатський запит повинен складатися з чотирьох частин:
- вступна – містить дані про адвоката, адресата, підстави звернення;
- описова – виклад обставин, у зв’язку з якими подається запит;
- мотивувальна – правове обґрунтування права на отримання інформації;
- резолютивна (прохальна) – чітке формулювання вимог щодо надання інформації або документів.
Важливо:
- запит подається в межах договору про надання правничої допомоги, а не для особистих інтересів адвоката;
- він не може стосуватися надання консультацій або роз’яснень законодавства;
- може включати прохання про надання копій документів.
2. Вимоги до адвокатського запиту
Основні вимоги:
1. Формальні вимоги
- запит має бути письмовим;
- до нього обов’язково додаються:
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- копія ордера або доручення БПД.
- заборонено вимагати інші документи від адвоката.
2. Змістовні вимоги
- чітка структура (4 частини);
- конкретність запитуваної інформації;
- дотримання принципу пропорційності (не витребувати надмірний обсяг інформації);
- врахування специфіки адресата.
3. Спеціальні вимоги
- запит не може стосуватися консультацій;
- допускається (але не є обов’язковим) зазначення мети запиту;
- інформація про клієнта, мету та мотиви звернення може становити адвокатську таємницю;
- при отриманні конфіденційної інформації можуть знадобитися додаткові документи.
4. Фінансові аспекти
- якщо копій більше 10 сторінок — адвокат відшкодовує витрати на копіювання в межах норм КМУ.
3. Типові помилки в оформленні адвокатського запиту
- Використання неякісних копій документів (нечитабельність, неможливість перевірити повноваження адвоката).
- Порушення логіки побудови запиту (відсутність структури, хаотичний виклад).
- Неоднозначність прохальної частини (неконкретні або двозначні вимоги).
- Вимога інформації з обмеженим доступом без належних підстав (навіть за згоди клієнта це може бути проблемою без додаткових документів).
- Фактичне перетворення запиту на консультаційний запит (прохання роз’яснити законодавство — прямо заборонено).
4. Ключові правові позиції
- Адвокатський запит – інструмент реалізації професійної діяльності, а не особистих інтересів адвоката.
- Обмеженню підлягає інформація, а не документ (тобто документ може надаватися з вилученням закритих даних).
- Відсутність інформації у розпорядника – законна підстава для відмови.
- Право адвоката охоплює не лише отримання інформації, а й отримання її у встановлений строк.
- Необхідність дотримання пропорційності запиту (обсяг інформації має відповідати меті).
- Необхідність чіткого визначення способу отримання інформації.
- Заборона вимагати додаткові документи, не передбачені законом.
- Необов’язковість зазначення керівника органу-адресата (позиція Ради адвокатів України).
- Можливість отримання конфіденційної інформації лише за наявності належних підстав і документів.
- Фізична особа може не відповідати на адвокатський запит, навіть якщо він їй направлений.
5. Судова практика
1. Заборона вимагати роз’яснення законодавства:
- Постанова ВАСУ від 12.10.2016 (№ К/800/7690/15): адвокатський запит не може містити вимог щодо консультацій.
2. Обмеження доступу:
- Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 (№826/22531/15): обмежується інформація, а не документ.
3. Відсутність інформації:
- Постанова Верховного Суду від 31.01.2018 (№826/17219/14): якщо у суб’єкта немає інформації — це правомірна підстава для відмови.
4. Строки надання інформації:
- Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2024 (№761/15055/24): захищається право адвоката на отримання інформації у встановлений строк.
5. Практика КДКА:
- Рішення КДКА Хмельницької області від 24.04.2019 №1837: за змістом статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також іншими нормами чинного законодавства не передбачається отримання від фізичної особи попередньої згоди на звернення до неї з адвокатським запитом, позаяк право на звернення з адвокатським запитом є професійним правом адвоката при здійсненні ним своєї діяльності. Разом з тим будь-яка фізична особа у разі надходження до неї адвокатського запиту, якщо вона не згідна надати інформацію, має право взагалі не надавати інформації адвокату, в тому числі й узагалі не відповідати на адвокатський запит.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.