Про право військовослужбовця, звільненого в запас у зв’язку із закінченням строку дії контракту, на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення

Держава взяла на себе обов’язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їхніх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі й у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року No 1081.

У словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров’я», що міститься в пункті 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» No 2011-ХІІ, такі умови, як вік і стан здоров’я, належать виключно до поняття «звільнення у відставку» як варіанта (способу) звільнення з військової служби і жодним чином не до поняття «звільнення у запас».

У разі звільнення військовослужбовця в запас у зв’язку із закінченням строку дії контракту та наявністю в нього більше від 20 років календарної вислуги за відсутності підстав для зняття його з обліку, наведених у пункті 30 Порядку No 1081, за такою особою зберігається право на перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а отже і право на грошову компенсацію за належне їй для отримання жиле приміщення відповідно до вимог пункту 9 статті 12 Закону No 2011-ХІІ та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення No 728.

10 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 та постанову
Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі No 260/764/21 за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної
прикордонної служби України, 27 Прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про зобов’язання житлової комісії та командування Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України повторно здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва за 1 кв.м. загальної площі житла в регіоні щодо нього, розглянути на її засіданні, прийняти і включити його в Списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у Мукачівському прикордонному загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України у загальному порядку по 2007 рік (одна з позовних вимог).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Мукачівському прикордонному загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на підставі контракту про
проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній
службі України.

Згідно із витягом з наказу від 01.08.2018 майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення з 01.08.2018.

Згідно із наведеним вище витягом з наказу від 01.08.2018 No268-ОС «По особовому складу» майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п’ятої статті 26 (у зв’язку із закінченням строку
контракту) Закону України від 25.03.1992 No 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон No 2232-XII) з правом носіння військової форми
одягу та зараховано до військового оперативного резерву першої черги Мукачівського прикордонного загону. Вислуга років станом на 01.08.2018
становить: календарна – 25 років 07 місяців 19 днів; пільгова – 04 роки 05 місяців 08 днів; загальна вислуга років – 30 років 00 місяців 27 днів.

04.10.2017 начальником Мукачівського прикордонного загону було затверджено Список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у Мукачівському прикордонному загоні. Згідно з порядковим номером 10 цього Списку, майор ОСОБА_1 за попереднім розрахунком мав право на норму площі на склад сім’ї – 71,6 к.м., розрахована сума грошової компенсації на яку складала 644 686,40 грн.

Цей Список осіб був поданий на затвердження Департаменту ресурсного
забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби України супровідним листом
від 05.10.2017 Мукачівського прикордонного загону. Проте, листом від 15.12.2020 житлова комісія Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України повідомила позивача, про те, що Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2015 No 728 (далі – Порядок No 728) на військовослужбовця запасу ОСОБА_1 не поширюється, оскільки його звільнено у запас у зв’язку із закінченням строку контракту.

ОСОБА_1, не погоджуючись з такими діями відповідачів звернувся із цим позовом до суду.

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 11.10.2021 частково задовольнив позовні вимоги.

Суд першої інстанції виходив із того, що Законом 2232-XII передбачено два випадки звільнення військовослужбовців з військової служби: у запас або у відставку, у свою чергу пункт 2 Порядку No 728 поширюється зокрема на осіб,
звільнених зокрема з військової служби в запас. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв’язку із внесенням змін в пункт 1 статті 12 Закону України від 20.12.1991 No 2011-XII “Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей” у позивача правомірно виникло право на отримання громової компенсації за належне йому для отримання жиле
приміщення.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове – про відмову у задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, скасував постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишив в силі.

ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши положення статті 12 Закону No 2011-XII, частини першої статті 26 Закону No 2232-XII, статті 48-1 Житлового кодексу України (далі – ЖК), пункти 2, 5, 6 Порядку No 728, Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України постановою від 03.08.2006 No 1081 (далі – Порядок No 1081), Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 No 1040 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

(1) держава взяла на себе обов’язок забезпечення військовослужбовців
(військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням
грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

(2) військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням інших
організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку No 1081;

(3) у словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров’я», що міститься у пункті 9 статті 12 Закону No 2011-ХІІ такі
умови як вік і стан здоров’я, відносяться виключно до поняття «звільнення у відставку», як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином
не відноситься до поняття «звільнення у запас»$

(4) у разі звільнення військовослужбовця в запас у зв’язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги за відсутності підстав для зняття його з обліку, наведених у пункті 30 Порядку No 1081, за такою особою зберігається право на перебування на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, а отже і право на грошову компенсацію
за належне їй для отримання жиле приміщення відповідно до вимог пункту 9
статті 12 Закону No 2011-ХІІ та Порядку No 728.

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що відповідачі вчиняючи оспорювані дії та приймаючи відповідні рішення діяли не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та відповідно про їх визнання протиправними та скасування.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі No 260/764/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105667599