Суддя ВС у Касаційному цивільному суді Василь Крат зосередив увагу на проблемних аспектах конструкції недійсності торгів, наголосивши на відсутності тяглості правової традиції. Конструкція недійсності торгів тривалий час регулювалася в законодавстві України.
Про це повідомляє Судова влада.
У ст. 399 ЦПК УРСР (гл. 46) встановлювалася можливість визнання недійсними публічних торгів та підстав для оспорювання. Зокрема, передбачалося, що торги визнаються судом недійсними: в разі зловживання з боку судового виконавця, стягувача або покупця (ч. 1 ст. 399, гл. 46 ЦПК УРСР). У 2000 році гл. 46 була виключена із ЦПК УРСР.
Суддя поставив запитання про те, що саме становлять собою торги. Традиційно у цивілістиці розгляд торгів відбувається в контексті укладення договору. Якщо надати певною мірою спрощене розуміння торгів, то це «клубок» юридичних фактів (механізм, процедура чи спосіб укладення договору). У цій процедурі не простежуються класичні «властивості» правочину, зокрема сторони, зміст. Тому навряд чи можливо без застережень кваліфікувати торги як правочин. Що може «вражати» недійсність? Недійсність може «вражати» (стосуватися) договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ. Очевидно, що недійсність не може стосуватися механізму, процедури чи способу укладення договору. Зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України стосується змісту, а не порядку вчинення правочину.
Василь Крат проілюстрував ці міркування порівняльно-правовим аналізом: наприклад, у ч. 1 ст. 230 Swiss Civil Code передбачено, що будь-яка зацікавлена особа може протягом 10 днів подати позов про оспорення аукціону, на результат якого було здійснено вплив незаконними або аморальними засобами. Чи може застосовуватися до торгів доктрина laesio enormis? Доктрина laesio enormis проявлялася в римському праві в тому, що якщо річ було продано менш ніж за половину її дійсної вартості, то продавець міг «знищити» договір і вимагати повернення речі. Так, в окремих правопорядках не застосовується доктрина laesio enormis, якщо предмет був проданий з аукціону за рішенням суду (§ 935 Австрійського цивільного уложення; https://www.jusline.at/gesetz/abgb/paragraf/935).
У підсумку суддя поставив ключове риторичне запитання: чи є публічні торги сьогодні найбезпечнішою підставою набуття права власності? Він висловив думку, що це має бути так і підґрунтям для цього, зокрема, є наявність в українському правопорядку віндикаційного імунітету в ч. 2 ст. 388 ЦК України.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.