Судді ВС у КГС Ганна Вронська звернула увагу, що визначення належної юрисдикції має ключове значення для ефективного захисту прав. Вона підкреслила, що при визначенні юрисдикції необхідно враховувати характер правовідносин, з яких виник спір.
Про це повідомляє Судова влада.
Пояснюючи підходи до вирішення таких спорів, суддя звернулася до категорії справ за участю релігійних організацій. Вона проаналізувала справи № 910/11872/21 та № 910/12713/22 і зауважила, що хоча такі спори не є корпоративними у класичному розумінні, вони підлягають розгляду господарськими судами, оскільки стосуються управління юридичною особою. Водночас спікерка нагадала про позицію, викладену в постановах ВП ВС від 6 квітня 2021 року у справах № 910/4998/20 та № 910/10011/19, яка закріплює відповідний підхід.
Звертаючись до спорів щодо рішень органів місцевого самоврядування, Ганна Вронська зазначила, що в цій категорії справ на практиці можуть виникати питання щодо правильного визначення юрисдикції. Вона навела справи № 927/240/22, № 927/317/22, № 902/1392/22, № 914/3959/21 та № 907/138/22 і пояснила, що в таких правовідносинах ради діють як суб’єкти владних повноважень. Саме тому такі спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що відповідає правовій позиції, сформульованій, зокрема, у постанові ВП ВС від 2 серпня 2023 року у справі № 925/1741/21.
Водночас суддя зазначила, що не кожен спір за участю органу місцевого самоврядування має адміністративний характер. Вона навела приклад справи № 922/476/24 і пояснила, що якщо рада діє як засновник підприємства та реалізує господарські повноваження, спір підлягає розгляду господарським судом. Окремо спікерка зупинилася на спорах щодо державної реєстрації, пославшись на справи № 904/7464/21, № 910/8114/23 та № 910/5996/24, у яких Верховний Суд підтвердив: якщо спір стосується корпоративних прав, він залишається в межах господарської юрисдикції.
Аналізуючи практику розмежування трудових і корпоративних спорів, суддя зауважила, що визначальним є зміст позовних вимог. Вона вказала на справи № 910/10637/23, № 910/1849/23 та № 925/1788/23 і пояснила: якщо позов спрямований на оскарження розірвання трудового договору, спір має розглядатися в цивільній юрисдикції; якщо ж ідеться про припинення повноважень посадової особи в межах корпоративного управління – у господарській. У цьому контексті вона нагадала правову позицію Великої Палати ВС, викладену в постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18.
Підсумовуючи, Ганна Вронська акцентувала, що сучасна судова практика свідчить про розширення меж і критеріїв для віднесення справ до категорії корпоративних. Вона зауважила, що Верховний Суд послідовно розширює юрисдикцію господарських судів на коло справ, пов’язаних з діяльністю не тільки господарських товариств, але й інших організаційно-правових форм, таких як кооперативи, громадські організації та релігійні об’єднання. За її словами, саме природа правовідносин (а не їх формальні ознаки) має визначати належну юрисдикцію спору.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.