Про розгляд трудових спорів під час воєнного стану суддя Верховного Суду Ольга Ступак

Суддя ВС у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак виступила з доповіддю «Розгляд трудових спорів під час воєнного стану».

Про це повідомляє Судова влада.

Вона зазначила, що після повномасштабного вторгнення рф були внесені зміни в трудове законодавство, але практика його застосування судами почала напрацьовуватися пізніше. Доповідачка наголосила, що не можна говорити про зворотну дію відповідних змін, якщо про це прямо не вказано в самих нормах.

Змінами передбачено, що в період дії воєнного стану роботодавець може перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором. Якщо з цього приводу виникає спір, слід звертати увагу, що розподіл тягаря доказування залишається традиційним для трудових спорів – роботодавець повинен довести правомірність переведення працівника на іншу роботу, а працівнику достатньо вказати, що він вважає такі дії неправомірними.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці здійснюється не пізніше, як до запровадження таких умов (а не за два місяці, як було раніше). Якщо з цього приводу виникають спори, суд повинен оцінити, чи був працівник належним чином повідомлений у відповідні строки.

А працівникам надана можливість звільнитися за власним бажанням у строки, визначені ними в заяві, якщо в районі, де розташоване підприємство, ведуться бойові дії, існує загроза життю і здоров’ю працівників (не треба попереджати роботодавця про звільнення за два тижні). Важливо, зазначила доповідачка, щоб у заяві було вказано про те, що працівник просить його звільнити у зв’язку з веденням бойових дій у конкретному районі, де розташоване підприємство.

В період дії воєнного стану широко використовувалася можливість переведення працівників на дистанційну форму роботи. Ольга Ступак акцентувала, що таке переведення можливе лише за згодою сторін, і на вимогу роботодавця працівник повинен вийти на роботу. КЦС ВС розглянув уже кілька відповідних справ. В одній з них, крім іншого, суд взяв до уваги, що працівники, які відмовилися вийти на роботу, не змогли підтвердити результати своєї роботи в дистанційному режимі протягом 1,5 років.  

Крім того, доповідачка наголосила, що в трудових спорах, незалежно від пропуску позивачем строку на звернення, суд зобов’язаний встановити всі обставини справи й тільки після того з власної ініціативи оцінити, чи дійсно пропущений строк, встановити причини його пропуску, і тільки в разі обґрунтованості позову суд може відмовити в його задоволенні з підстав пропуску строку звернення до суду.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.