Про тлумачення поняття “згода” у частині дев’ятій статті 43 КЗпП України

За приписами ст. 43 КЗпП України суд запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника і після одержання згоди або відмови в її наданні розглядає спір по суті. Слово «згода» у наведеній правовій нормі використане як поняття предмета розгляду.

29 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020року у справі No640/942/20 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України Бондаренка Володимира Валерійовича про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення за робітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року зобов’язано первинну профспілкову організацію Секретаріату Кабінету Міністрів України розглянути питання та прийняти обґрунтоване рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. Копію протоколу зборів первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України направити до Шостого апеляційного адміністративного суду. Зобов’язано Київську міську профспілкову організацію працівників державних установ розглянути питання та прийняти обґрунтоване рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 (до звільнення був головою профспілкового комітету первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України) з посади генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. Копію протоколу зборів Київської міської профспілкової організації працівників державних установ направити до Шостого апеляційного адміністративного суду. Ухвалу суду необхідно виконати до 25 грудня 2020 року. До надходження результатів розгляду вказаних питань провадження у справі зупинено.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що оскільки ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимог статті 43 КЗпП України, а саме не отримано попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, то з метою повного та об’єктивного розгляду справи необхідно запитати згоду первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Київського міського комітету профспілки працівників державних установ на звільнення ОСОБА_1 , у зв’язку з чим провадження у справі слід зупинити.

Згідно з частиною дев’ятою статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 зводилися до того, що зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не запитав згоду у первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Київської міської профспілкової організації працівників державних установ, а в ультимативній формі зобов’язав їх прийняти обґрунтоване рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , чим порушив вимоги статті 43 КЗпП України.

Як слідує зі змісту оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, її постановлення обумовлене необхідністю отримання рішень профспілкових організацій, які такі організації приймають за результатами розгляду звернення власника або уповноваженого ним органу про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником.

Рішення за результатами розгляду таких звернень можуть бути за своєю суттю як про надання згоди, так і про відмову в її наданні, а в ухвалі суду апеляційної інстанції застосовано прийменник «щодо», який є аналогом «з приводу».

За приписами вказаної правової норми, суд запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника, і після одержання згоди або відмови в її наданні, розглядає спір по суті.

Верховний Суд зазначив, що твердження позивача про зобов’язання судом апеляційної інстанції профспілкових організацій надати саме згоду на його звільнення є помилковим тлумаченням значення слова «згода», яке у наведеній правовій нормі використане як поняття предмета розгляду.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі No640/942/20 можна ознайомитись за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96654888.