АДВОКАТУРА, ЄСПЛ, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Про трудові спори з елементом дискримінації. Національна практика vs стандарти ЄСПЛ та Європейської соціальної хартії – адвокати Черевко та Долгоєр

Про трудові спори з елементом дискримінації: національна практика vs стандарти ЄСПЛ та Європейської соціальної хартії розповіли Наталія Черевко — адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління та Валерія Долгоєр — адвокатка, членкиня Комітету з питань гендерної політики НААУ, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками національну практику vs стандарти ЄСПЛ та Європейської соціальної хартії щодо трудових спорів з елементом дискримінації, а саме:

  • 1. Захищені ознаки у трудовому праві та їх значення
  • 2. Сегрегація праці: поняття, види та причини
  • 3. Недискримінація в сфері праці в законодавстві України
  • 4. Національна судова практика у спорах щодо дискримінації
  • 5. Національна практика vs європейські стандарти: аналіз та перспективи

У рамках характеристики трудових спорів з елементом дискримінації акцентовано на наступному:

1. Захищені ознаки у трудовому праві та їх значення

Захищені ознаки – це характеристики особи, за якими заборонено будь-яке необґрунтоване обмеження прав або надання привілеїв.

До них належать, зокрема:

  • стать, вік;
  • раса, національність;
  • релігійні, політичні переконання;
  • інвалідність, стан здоров’я;
  • сімейний стан, наявність дітей;
  • сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність;
  • членство у профспілках тощо.

Перелік є невичерпним – застосовується критерій зв’язку з характером роботи.

Значення:

  • заборона відмови у працевлаштуванні, звільнення чи обмеження прав через ці ознаки;
  • забезпечення принципу рівності у трудових відносинах;
  • гарантія рівної оплати за рівноцінну працю.

2. Сегрегація праці: поняття, види та причини

Сегрегація праці – це нерівномірний розподіл різних груп працівників у сферах зайнятості, посадах чи рівнях кар’єри.

Види:

  1. Вертикальна сегрегація
    1. нерівне представництво на керівних посадах;
    1. ефект «скляної стелі».
  2. Горизонтальна сегрегація
    1. поділ професій на «чоловічі» та «жіночі»;
    1. ефект «скляних стін».
  3. Нерівність в оплаті праці
    1. системна різниця у зарплаті між групами;
    1. навіть за однакову або рівноцінну працю.

Причини:

  • соціальні стереотипи;
  • упередження роботодавців;
  • історичний розподіл ролей;
  • структурні особливості ринку праці.

3. Недискримінація в сфері праці в законодавстві України

Національне регулювання включає:

  • Конституція України (ст. 24) – рівність і заборона дискримінації;
  • КЗпП України (ст. 2-1) – пряма заборона дискримінації;
  • Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації»;
  • Закон «Про забезпечення рівних прав жінок і чоловіків»;
  • Закон «Про зайнятість населення» (заборона дискримінаційних вакансій).

Форми дискримінації:

  • пряма;
  • непряма;
  • утиск (харасмент);
  • підбурювання;
  • пособництво.

Особливість:

  • допускаються позитивні дії, якщо вони:
    • мають легітимну мету,
    • є пропорційними,
    • тимчасові.

Тягар доказування:

  • позивач доводить факти, що свідчать про дискримінацію;
  • відповідач доводить відсутність дискримінації.

4. Національна судова практика у спорах щодо дискримінації

1. Верховний Суд, 05.06.2024, справа № 202/5012/21:

  • встановлено дискримінацію за ознакою профспілкового членства;
  • працівнику платили менше, ніж іншим у аналогічній ситуації;
  • роботодавець не довів об’єктивного обґрунтування.

Отже, різниця в оплаті без обґрунтування = дискримінація.

2. Верховний Суд, 20.11.2024, справа № 755/8130/23:

  • підтверджено правило розподілу доказування;
  • позивач має показати:
    • різницю у ставленні,
    • наявність захищеної ознаки,
    • негативні наслідки.

3. Верховний Суд, 22.01.2026, справа № 642/2981/24:

  • розмежовано мобінг і конфлікт;
  • неналежні докази (аудіо без ідентифікації) не підтверджують мобінг.

4. Подільський районний суд м. Києва, 10.02.2026, справа № 758/15670/23:

Встановлено мобінг:

  • ізоляція працівника,
    • позбавлення доступу до ресурсів,
    • перешкоджання виконанню роботи.

5. Дніпровський апеляційний суд, 04.06.2024, справа № 932/9202/23:

  • конфлікт ≠ мобінг;
  • свідчення без об’єктивності не є достатніми доказами.

5. Національна практика vs європейські стандарти: аналіз та перспективи

Проблеми національної практики:

  • формальний підхід судів;
  • підміна дискримінації звичайним трудовим спором;
  • небажання застосовувати міжнародні стандарти;
  • складність доказування.

Європейські стандарти:

  • застосування тесту:
    • легітимна мета;
    • пропорційність;
    • обґрунтованість різниці у ставленні;
  • практика ЄСПЛ (наприклад, підходи до прямої/непрямої дискримінації).

Відмінності:

  • в Україні:
    • формалізм;
    • високий поріг доказування;
  • у Європі:
    • більш гнучкий підхід;
    • ефективне застосування принципу рівності.

Перспективи:

  • зміна стандарту доказування;
  • активніше застосування практики ЄСПЛ;
  • розвиток підходів до мобінгу;
  • посилення захисту працівників. 

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: