Безліцензійною є діяльність суб’єкта господарювання з медичної практики в разі провадження такого виду господарської діяльності без ліцензії на провадження взагалі, а також частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, або іншої, ніж та, на яку йому надано ліцензію. Реалізація відповідного виду діяльності, на яку була видана ліцензія, філіями, іншими відокремленими структурними підрозділами поза основним місцезнаходженням юридичної особи без належного оформлення та отримання дозволу за іншими адресами, ніж зазначені в ліцензії, порушує умови ліцензування і належного виконання ліцензіатом своїх обов’язків щодо необхідності повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних у документах, доданих до заяви про отримання ліцензії.
31 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі No 300/959/20 за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамеб» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган за результатами перевірки встановив ведення платником
господарської діяльності з медичної практики за окремими адресами без отримання відповідної ліцензії, внаслідок чого одержаний прибуток (дохід) підлягав вилученню в дохід бюджету як адміністративно-господарські санкції. Платник, не погоджуючись з цими висновками, указав, що предметом дослідження планової виїзної документальної перевірки була лише ліцензія, надана на провадження господарської діяльності з медичної практики, а податковий орган не мав підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки не володів достовірною інформацією щодо місць, де платник має право здійснювати ліцензійну діяльність. На переконання платника, податковий
орган усупереч наданим повноваженням здійснив аналіз підрозділів платника на предмет відповідності ліцензійним умовам. Закон України «Про ліцензування
видів господарської діяльності» визначає єдиний можливий вид покарання за допущені порушення, як адміністративну відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення України.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 03 серпня 2020 року задовольнив позов. Суд першої інстанції дійшов висновку, що сума коштів,
отриманих платником від виконання господарської діяльності з медичної практики, яка підлягає ліцензуванню за місцем її провадження, без отримання дозволу (ліцензії), є прибутком (доходом), одержаним внаслідок порушення встановлених законодавством правил ведення господарської діяльності й такий прибуток (дохід) підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету як адміністративно-господарська санкція.
Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до суб’єкта господарювання можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, види яких визначені в статті239 Господарського кодексу України, якщо законом прямо закріплено застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій. Спеціальні норми для спірних правовідносин наведено в Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності», який визначає відповідальність за цей вид правопорушення та не містить такого виду адміністративно-господарської
санкції, як вилучення прибутку.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Безліцензійною є діяльність суб’єкта господарювання з медичної практики у разі провадження такого виду господарської діяльності без ліцензії на провадження
взагалі, а також частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, або іншої, ніж та, на яку йому надано ліцензію. Ведення відповідного виду діяльності, на яку була видана ліцензія, філіями, іншими відокремленими структурними підрозділами поза основним місцезнаходженням юридичної особи без належного оформлення та отримання дозволу за іншими адресами, ніж зазначені в ліцензії, порушує умови ліцензування та належного виконання ліцензіатом своїх обов’язків щодо необхідності повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних у документах, доданих до заяви про отримання ліцензії.
Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» врегульовує
відповідальність, яка настає за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності й містить спеціальні норми, відповідно до яких за вказані правопорушення встановлена адміністративна відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відсутні підстави для стягнення з платника адміністративно-господарських санкцій у виді вилучення прибутку (доходу) за відповідний період діяльності у спірних правовідносинах відповідно до положень статей 239–240 Господарського кодексу України, оскільки адміністративно-господарські санкції не застосовуються за порушення вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року No 285 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики».
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі No 300/959/20 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107064551.