Про відмінність між матеріалами досудового розслідування та матеріалами кримінального провадження, та строками ознайомлення з ними

Матеріалами досудового розслідування є виключно матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування (ст. 290 КПК). Матеріали, речові докази або їх частини, документи або копії з них, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта а подаються стороною захисту, є матеріалами кримінального провадження, а не досудового розслідування (ч. 1 ст. 317 КПК). Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК встановлюється строк ознайомлення саме з матеріалами досудового розслідування, а не з матеріалами кримінального провадження, які подаються стороною захисту. Звернення прокурора до сторони захисту про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 290 КПК, не включаються у строки, визначені ч. 5 ст. 219 КПК, та не впливають на перебіг строку досудового розслідування.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: ВАКС визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК.

Апеляційна палата ВАКС змінила вирок в частині призначеного покарання.

Сторона захисту у касаційній скарзі, аналізуючи норми КПК та викладаючи хронологію подій під час досудового розслідування, починаючи з 25.03.2019 (вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК) та закінчуючи 14.08.2019 (направлення обвинувального акту до суду), зазначає, що час ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування необхідно рахувати з 14.06.2019 до 26.07.2019, тобто до встановленого ухвалою слідчого судді місцевого суду від 12.07.2019 строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а кримінальне
провадження закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку із закінченням,
після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування,
визначеного ст. 219 КПК.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС дійшла висновку про обґрунтованість тверджень сторони захисту про те, що обвинувальний акт
у кримінальному провадженні направлено до суду поза межами строку
досудового розслідування.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження відомості про
кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, внесені до ЄРДР 26.12.2018, а про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК,
— 15.03.2019.

25.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а 29.05.2019 — про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК та ч. 3 ст. 368 КК.

Постановою керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 20.05.2019 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному
провадженні, внесеному 28.12.2018 до ЄРДР за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні
кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК, до трьох місяців, тобто до 25.06.2019. Отже, кінцевою датою строку досудового
розслідування було визначено 25.06.2019.

14.06.2019 детектив Національного антикорупційного бюро України повідомив підозрюваному ОСОБА_1, а 20.06.2019 і захиснику про завершення досудового розслідування та про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, про що свідчать їхні підписи.

02.07.2019 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами досудового розслідування, що підтверджено протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування.

Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.07.2019 захиснику надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Слідчий суддя місцевого суду ухвалою від 12.07.2019 встановив стороні захисту строк до 26.07.2019 включно для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до цих матеріалів.

Таким чином, період із 14.06. до 26.07.2019, з урахуванням ухвали слідчого судді від 12.07.2019, не включається у строк досудового розслідування.

Оскільки стороні захисту було відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення з ними 14.06.2019, тобто за 11 днів до спливу строку досудового розслідування, відлік якого продовжується з 27.07.2019, днем закінчення строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є 06.08.2019.

Згідно з матеріалами кримінального провадження обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 затверджений прокурором 12.08.2019 та 14.08.2019 направлений до місцевого суду, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті. Обвинувальний акт з додатками надійшов до суду 19.08.2019, що також
підтверджується штампом вхідної реєстрації суду на супровідному листі.

Апеляційна палата ВАКС в ухвалі від 17.11.2021 дійшла висновку про те, що обвинувальний акт було направлено в межах строку досудового розслідування. В його основу покладене твердження стосовно того, що оскільки прокурор у порядку ч. 6 ст. 290 КПК вручив стороні захисту запит про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, то сторона захисту зобов’язана була до закінчення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження повідомити його про своє рішення надати доступ до наявних у неї доказів чи відмовити в ньому, а невиконання цього обов’язку перешкоджає закінченню досудового розслідування, складанню обвинувального акта і направленню його до суду. Тому днем закінчення строку на доступ до матеріалів провадження обома сторонами суд вважав 12.08.2019, тобто день, коли прокурор отримав письмову заяву підозрюваного про відмову від свого захисника. За фактом її отримання, як стверджує суд, у прокурора були підстави для висновку про те, що сторона захисту вирішила не надавати йому доступу до доказів, які вона має намір використати в суді.

Проте суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком Апеляційної палати ВАКС, оскільки він не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та не узгоджується з правозастосовною практикою ККС.

Насамперед, колегія суддів ККС зазначає про безпідставність ототожнення судом апеляційної інстанції у судовому рішенні понять «матеріали досудового розслідування» та «матеріали кримінального провадження».

Як свідчить системний аналіз положень ст. 290 КПК, законодавець визначив, що матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, а стороною захисту надаються матеріали, речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надається доступ до житла чи іншого володіння. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 317 КПК матеріалами кримінального провадження є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального
провадження та долучаються до обвинувального акта, клопотання про
застосування примусових заходів медичного або виховного характеру,
клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Частина 5 ст. 219 КПК чітко встановлює, що строк ознайомлення саме з матеріалами досудового розслідування, а не з матеріалами сторони захисту не
включається у строки, передбачені цією статтею.

Таким чином, звернення прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК із запитом до сторони захисту про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір
використати як докази в суді, не впливає на перебіг строку досудового
розслідування.

З огляду на викладене, Суд вважає слушними твердження сторони захисту про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні направлено до суду поза межами строку досудового розслідування.

За викладених обставин, враховуючи, що після повідомлення про підозру ОСОБА_1 закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, а кримінальні правопорушення, які йому були інкриміновані, не належать до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я особи, підлягають застосуванню приписи п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Детальніше з текстом постанови ВС від 01.06.2022 у справі No 348/1674/19 (провадження No 51-4835км19) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104583172.