Обставини справи: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК. Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду змінено та перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК на ч.1 ст.121 КК.
Особа, якій було спричинено у результаті вчинення кримінального правопорушення тілесні ушкодження, на досудовому розслідуванні відмовився бути потерпілим, про що було винесено постанову слідчого.
Позиція ККС: ухвалу апеляційного суду залишено без зміни.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів не погодилася з твердженнями засудженого у касаційній скарзі щодо необхідності закриття кримінального провадження стосовно нього через відсутність у справі потерпілого.
Як було встановлено місцевим судом, ОСОБА_2 звернувся до відділу поліції із заявою, у якій просив притягнути до кримінальної відповідальності чоловіка на ім’я ОСОБА_1, котрий завдав йому удару ножем у шию. Вказані відомості внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. У подальшому ОСОБА_2, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.55 КПК, відмовився бути потерпілим та не заперечував про залучення його до зазначеного кримінального провадження як свідка, про що написав відповідну заяву. На підставі заяви слідчим винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні.
Оскільки кримінальне провадження, розпочате за заявою ОСОБА_2, не належить до кримінальних проваджень приватного обвинувачення, визначених ст.477 КПК, а прокурор не відмовився підтримувати державне обвинувачення в суді, то у судів першої та апеляційної інстанцій були відсутні підстави для закриття такого кримінального провадження через відсутність потерпілого.
Детальніше з текстом постанови ВС від 28.01.2021 у справі No643/6761/19 (провадженняNo51-3221км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94553265