У справах, де позивачем є фізична особа, відповідачем – орган Пенсійного фонду України, а предмет спору стосується визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії особі на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» роботодавці, де працювала особа, та у яких відповідно виникає обов’язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, не мають права на апеляційне оскарження таких судових рішень
13 травня 2025 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська мехколона № 10» на ухвалу П’ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 420/16041/23 (провадження № К/990/23636/24) за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов особи, визнав незаконним і скасував рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу цю пенсію. Учасники справи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржували. Натомість апеляційну скаргу подало Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська мехколона № 10», яке є правонаступником підприємств, на яких працював позивач, та яке вважало, що таке рішення безпосередньо впливає на його права, інтереси та обов’язки, проте суд не залучив його до розгляду цієї справи як третю особу, а суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за скаргою товариства, чим унеможливив захист прав та інтересів підприємства.
Апеляційний суд виходив з того, що рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси або обов’язки товаритсва; воно не містить вимог зобов’язального характеру стосовно скаржника (апелянта), а предметом спору у цій справі було визнання протиправним і скасування рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, а також наявність підстав для призначення позивачу відповідної пенсії, де оцінка надавалась виключно питанню обґрунтованості прийнятого Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Під час вирішення питання, чи прийнято оскаржуване рішення про права, обов’язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі в справі, суд має з’ясувати, чи буде в зв’язку із прийняттям судового рішення в цій справі таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов’язки, або змінено її наявні права та/або обов’язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов’язків у майбутньому.
Єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на пр ава та обов’язки осіб, які не є стороною у справі. Такі обставини можуть бути виявлені судом самостійно
при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду, або ж наведені у відповідних клопотаннях про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.
Колегія суддів погодилася з висновком суду апеляційної інстанції, що у цьому випадку рішення суду першої інстанції стосується виключно сторін у справі,
повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії та, фактично,
врахування чи неврахування пенсійним органом правової оцінки, наданої у попередніх рішеннях суду. При цьому суд взяв до уваги, що ані мотивувальна, ані резолютивна частини рішення суду першої інстанції у цій справі не містять жодних висновків щодо прав та обов’язків апелянта.
Фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється за рахунок
страхувальників, а тому обов’язок підприємств – вчасно розрахуватися з Пенсійним фондом України. Водночас обов’язок покриття витрат на виплату та доставку пільгової пенсії не може впливати на право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за пільговими умовами.
Судова палата дійшла висновку, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що пенсійним органом в подальшому до нього заявлено вимогу про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових
умовах, не свідчить про те, що він є учасником правовідносин щодо призначення
пенсії, та що судом першої інстанції вирішено питання безпосередньо щодо його прав та обов’язків і не створює підстав для апеляційного оскарження. Крім того, ТОВ може захистити свої права та інтереси при оскарженні розрахунків на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які сформовані та надіслані йому відповідачем у судовому порядку або при розгляді справи про стягнення цієї заборгованості. Обов′язок підприємства щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає внаслідок специфіки діяльності підприємства, здійснення якої неможливе без виконання робіт, які віднесені до Списку № 1 чи № 2 та дають право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13 травня 2025 року у справі № 420/16041/23 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126667395
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.