АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Про встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин адвокат Мотилюк

Про встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин розповів адвокат, бізнес-медіатор, засновник Адвокатського бюро «Мотилюк і партнери», член Ради комітету цивільного права і процесу НААУ, голова Секції спадкового права Олексій Мотилюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а саме:

  • 1. Правове регулювання.
  • 2. Дефініція важлива.
  • 3. Категорії.
  • 4. Коли є відомості про смерть зниклої особи.
  • 5. Державна реєстрація смерті.
  • 6. Поширені труднощі при реєстрації смерті.
  • 7. Зовнішні фактори і мотивація.
  • 8. Пошуки оптимального варіанту.
  • 9. Доступні варіанти судових процедур.
  • 10. Строки і правові наслідки.
  • 11. Звернути увагу адвокату.
  • 12. Мотивація та можливості для адвоката.

У рамках характеристики встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин акцентовано на наступному:

1. Правове регулювання

Правове регулювання питання встановлення факту смерті або оголошення особи померлою здійснюється на основі таких актів:

  • Цивільний кодекс України.
  • Закон України «Про правовий режим воєнного стану».
  • Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
  • підзаконні нормативні акти, зокрема: Наказ Міністерства з питань реінтеграції ТОТ №309 від 22.12.2022 (Перелік територій бойових дій або окупації).

Ці акти визначають як матеріально-правові, так і процедурні аспекти.

2. Дефініція важлива

Ключове значення має визначення:

Особа, зникла безвісти за особливих обставин — це особа, яка зникла у зв’язку із:

  • збройним конфліктом;
  • воєнними діями;
  • тимчасовою окупацією;
  • надзвичайними ситуаціями природного або техногенного характеру.

Це визначення закріплене в абз. 12 ч. 1 ст. 1 відповідного Закону.

3. Категорії

Особи, зниклі безвісти за особливих обставин, поділяються на:

  • військовослужбовців;
  • цивільних осіб.

4. Коли є відомості про смерть зниклої особи

Смерть розглядається у двох аспектах:

Біологічний аспект

  • момент фактичної (біологічної) смерті.

Правовий аспект

  • момент державної реєстрації смерті як юридичного факту.

Важливо:

Відомості про смерть ≠ юридично встановлена смерть.

Правові наслідки смерті:

  • припинення правоздатності;
  • припинення дієздатності;
  • припинення шлюбу;
  • зміна статусу дітей (сироти/напівсироти);
  • припинення трудових відносин/служби;
  • правонаступництво;
  • відкриття спадщини.

5. Державна реєстрація смерті

Обов’язковість:

  • передбачена ст. 49 ЦК України.
  • регулюється Законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Підстави для реєстрації:

  • документ встановленої форми про смерть (від медзакладу або судово-медичної установи);
  • рішення суду:
    • про встановлення факту смерті;
    • або про оголошення особи померлою.

6. Поширені труднощі при реєстрації смерті

Основна проблема — неможливість отримання лікарського свідоцтва про смерть.

Причини:

  • відсутність доступу до медичних установ (окупація, бойові дії, недіючі заклади);
  • відсутність або невпізнаність тіла;
  • відсутність первинної документації;
  • логістичні труднощі:
    • небезпечні поїздки;
    • порушення транспортного сполучення;
    • перебування родичів в іншому регіоні або за кордоном.

7. Зовнішні фактори і мотивація

Виділяються:

«Традиційні» випадки:

  • необхідність встановлення факту смерті;
  • необхідність оголошення особи померлою.

Сучасні фактори:

  • воєнний стан;
  • бойові дії;
  • окупація територій.

Мотивація заінтересованих осіб:

  • встановлення юридичного факту смерті;
  • отримання правових наслідків (спадкових, соціальних тощо).

8. Пошуки оптимального варіанту

Існує кілька можливих шляхів:

  • адміністративна процедура:
    • через органи ДРАЦС;
    • через уповноваженого з питань зниклих безвісти.
  • судові процедури:
    • встановлення факту смерті;
    • оголошення особи померлою.

Проблема: постає питання ефективності адміністративної процедури в сучасних умовах.

9. Доступні варіанти судових процедур

Передбачені ЦПК України:

  1. Встановлення факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК):
    1. якщо неможливо зареєструвати смерть у ДРАЦС.
  2. Встановлення факту смерті за небезпечних обставин (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК):
    1. якщо особа пропала за обставин, що загрожували життю.
  3. Встановлення факту смерті на окупованій території або в умовах воєнного стану (ст. 317 ЦПК).
  4. Оголошення особи померлою:
    1. ст. 305–309 ЦПК;
    1. ст. 46 ЦК України.

10. Строки і правові наслідки

Строки:

  • залежать від обраної процедури;
  • впливають на задоволеність клієнтів.

Правові наслідки:

Встановлення факту смерті:

  • реєстрація смерті у ДРАЦС

Оголошення померлим:

  • також реєстрація смерті
  • обмеження:
    • спадкоємці не можуть відчужувати нерухомість протягом 5 років
    • нотаріус накладає заборону відчуження

Особливість воєнного часу:

  • якщо смерть зареєстрована пізніше ніж через 1 місяць: строки спадкування обчислюються з моменту реєстрації смерті, а не фактичної смерті.

11. Звернути увагу адвокату

Ключові аспекти:

  • формування доказової бази;
  • звернення до компетентного органу;
  • необхідність (чи ні) вичерпання всіх заходів пошуку особи;
  • визначення кола заінтересованих осіб;
  • врахування:
    • практики Верховного Суду;
    • позицій інших учасників

12. Мотивація та можливості для адвоката

Основні можливості:

  • ранній старт процедури як перевага;
  • можливість впливати на судову практику;
  • подальша робота з клієнтом:
    • спадкові питання;
    • майнові права;
    • особисті немайнові права;
    • отримання виплат.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: