Проблеми, що виникли при вирішенні спорів про міжнародне викрадення дітей в Україні після 24.02.2022 р., на вебінарі для адвокатів розкрила Ганна Гаро, Голова комітету сімейного права НААУ, керівник Центру сімейного права Вищої школи адвокатури НААУ.
Мета вебінару:
- ознайомити з особливостями спорів про міжнародне викрадення дітей;
- окреслити критерії, за якими можна визначити, чи можуть застосовуватись положення Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980 до конкретного кейсу;
- розповісти про роль адвокатів у справах про міжнародне викрадення дітей та ознайомити з можливими алгоритмами та стратегією дій адвоката у цій категорії справ;
- окреслити проблематику, з якою стикаються адвокати при наданні правової допомоги у цій категорії сімейних справ;
- звернути увагу на моменти, що можуть стати вирішальними для ефективного вирішення справи;
- окреслити проблематику виконання рішень у цій категорії сімейних справ в Україні (як загальну, так і після 24.02.2022 року).
З кожним роком зростає кількість інтернаціональних шлюбів та відповідно народжених дітей у таких шлюбах. Незалежно від громадянства кожна дитина має широкий спектр прав, зокрема право на здорове зростання, духовне формування, на любов та піклування обох батьків. Попри те що батьки мають юридично закріплені рівні права і несуть рівні обов’язки щодо своїх дітей, конфліктні ситуації й непорозуміння між ними часто призводять до викрадення дитини одним із батьків, зокрема незаконного утримування або самовільного вивезення до іншої країни.
У такій категорії спорів, як міжнародне викрадення дітей, потрібно керуватись Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980 (Гаазька конвенція).
У рішенні Верховного Суду України від 29 серпня 2018 року у справі № 2-4237/12 викладено тлумачення норм Конвенції Верховним судом України. Даним рішенням суду було сформовано новий підхід до вирішення справ про міжнародне викрадення дітей.
Переміщення вважається незаконним лише тоді, коли є вивезення за кордон або не повернення з-за кордону дитини, якщо права піклування про дитину, які належать заявнику, порушують.
Ключовим для виконання Гаазької конвенції є застосування найоперативніших конвенції є застосування найоперативніших процедур та ухвалення рішення щодо повернення дитини протягом 6 тижнів із дати порушення провадження у справі. Ефективність визначеного Конвенцією механізму забезпечується також спрощеним доступом осіб до компетентних органів.
Порядок виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 952. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2010 р. № 795)
Право вирішувати питання повернення дитини або відмовити в її поверненні мають виключно суди тієї держави, де знаходиться дитина.
Доповнення, внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України після 24.02.2022:
Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.
Також у п. 21 – 27 зроблено й інші доповнення до Правил щодо різних випадків (як от виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку; супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України тощо).
Після 24.02.2022 року:
- Потрібно враховувати, що вирішуючи питання повернення дитини до України (зокрема, на території, де наразі ведуться бойові дії) суд може встановити, що це суперечитиме інтересам дитини, адже може становити загрозу для її життя та здоров’я. Варто об’єктивно оцінювати обстановку у країні та керуватись, перш за все, благополуччям та інтересами самої дитини;
- Судовий процес (якщо він буде розпочатий на території України) може тривати значно довше, аніж раніше, адже підготовка позову, збирання доказів і розгляд справи будуть безпосередньо залежати від стану та інтенсивності збройної агресії на тій чи іншій частині території України.
В Україні існують практичні проблеми із виконанням судових рішень, прийнятих на підставі Гаазької конвенції. Оскільки справи розглядаються роками й отримати рішення – це ще не перемога, примусове виконання рішення у такій категорій справ є найскладнішою стадією. Конвенція не визначає порядку виконання рішень про повернення дитини, тому виконуються такі рішення відповідно до визначеного у кожній державі порядку.
Основні проблеми, пов’язані із виконанням судових рішень про повернення дітей у справах про міжнародне викрадення дітей:
- недосконалість формулювань у рішенні про повернення та норм, що регулюють сам процес виконання рішення;
- умисне ухилення боржника від виконання рішення.
Що змінилось у процесі виконання рішень після 24.02.2022:
- значна кількість боржників з дітьми, що за рішенням підлягають поверненню до країни постійного проживання, змінили місце свого проживання (як в межах України, так і шляхом виїзду за кордон), що тимчасово унеможливлює вчинення виконавчих дій щодо відібрання дитини у такої особи;
- у багатьох областях України наразі органи ДВС мають особливий графік роботи та, часто, не мають практичної можливості здійснювати виїзди для вчинення виконавчих дій, зокрема, й внаслідок тимчасової окупації такої території чи ведення на ній бойових дій;
- у зв’язку із тимчасовим зупиненням авіасполучення України з іншими країнами, значно ускладнено як прибуття іноземців-стягувачів до України для участі у виконавчих діях, так і виїзд громадян України до інших країн для участі у виконавчих діях у іншій країні.