Прокурор, який вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, є працівником правоохоронного органу, водночас основний критерій зарахування органу до категорії правоохоронних – його функціональне призначення, а саме визначений напрям діяльності щодо охорони прав людини

Обставини справи: орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_1 у
тому, що він, працюючи на посаді прокурора місцевої прокуратури, одержав
неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій із використанням наданого йому службового становища, тобто у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювало ГСУ СБУ.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав невинуватим та виправдав ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК.

Виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, суд, з -поміж іншого, вказав на порушення правил
підслідності, оскільки, на думку суду, прокурор місцевої прокуратури не належить
до працівника правоохоронного органу, а тому досудове розслідування мало б
здійснюватися не ГСУ СБУ, а НП. На обґрунтування зазначеного місцевий суд указав, що прокуратура не входить до системи правоохоронних органів, які за своєю суттю є органами виконавчої влади.

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС було встановлено, що правила
підслідності у цьому кримінальному провадженні порушено не було. Однак це не впливає на загальну правильність рішень судів попередніх інстанцій про необхідність виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому
кримінального правопорушення, оскільки таке виправдання змістовно ґрунтується й на інших мотивах.

На думку колегії суддів ККС, висновок місцевого суду, з яким погодився суд
апеляційної інстанції, є помилковим, оскільки основним критерієм віднесення
певного органу до категорії правоохоронних є його функціональне призначення,
тобто визначений напрям діяльності щодо безпосередньої чи опосередкованої
охорони прав.

Системний аналіз положень статей 1, 2 Закону України «Про прокуратуру» і ст. 3 КПК вказує на те, що органи прокуратури безпосередньо в межах спеціально
визначених правил і процедур у відповідній формі здійснюють діяльність у кримінальному провадженні, до завдань якого належить захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 2 КПК), і по суті ця діяльність є правоохоронною. Тому досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні здійснено з дотриманням правил ст. 216 КПК.

Також ВС звертає увагу на те, що за змістом ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» законодавець до правоохоронних органів відносить органи прокуратури.

Детальніше з текстом постанови ВС від 05.10.2022 у справі No 346/819/19 (провадження No 51-527км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106744531.