03 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди.
Суд установив, що до ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального
правопорушення за частиною другою статті 189 КК України, було застосовано
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застосування застави. Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 перебував у залі судового засідання у спеціально обладнаному загородженні для тримання обвинувачених (підсудних). Під час конвоювання до суду до нього застосовувались кайданки.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв’язку з тим, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у справі.
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в його мотивувальній частині, зазначивши, що місцевий суд помилково ототожнив статус Міністерства
юстиції України, яке здійснює представництво інтересів держави в суді, з державою Україна як відповідачем у справі, дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з цих правових підстав. Матеріали справи не містять доказів про те, що стосовно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв’язку із завданням йому шкоди. Сам по собі факт поміщення ОСОБА_1 у металеве загородження в залі судового засідання та застосування щодо нього кайданок під час конвоювання не свідчить про незаконність дій відповідача та заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди. Позивач не довів, що його нетривале перебування у місці для тримання обвинувачених (підсудних), яке відокремлене від інших учасників справи металевим загородженням, призвело до нелюдського чи такого, що принижує честь і гідність, поводження щодо нього.
Верховний Суд скасував судові рішення, задовольнив частково позов ОСОБА_1 та стягнув з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь моральну шкоду, зробивши такі висновки.
У справі, що переглядалася, ОСОБА_1 просив стягнути шкоду з держави Україна, оскільки вважав, що через незаконні дії органів державної влади він зазнав
душевних страждань. Залучення до вирішення судового спору Міністерства юстиції України та незалучення органу, діями якого безпосередньо заподіяно шкоду позивачеві, не впливає на правильне визначення належного відповідача у справі, яким є держава, а не орган, діями якого, на переконання позивача, заподіяно шкоду.
Отже, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позов пред’явлено до того відповідача, який, на думку позивача, має відповідати за завдану йому шкоду.
ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що під час розгляду судом питання про застосування запобіжного заходу його незаконно було поміщено у металеву клітку.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України від 26 грудня 2013 року No 607 внесено зміни до Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» та зазначено, що при проектуванні зони для утримання підсудних під час проведення судового процесу в залах засідань для розгляду кримінальних справ замість металевих загороджувальних ґрат можливе використання кабіни для розміщення підсудних з огорожею зі спеціального захисного скла.
Наказом Державної судової адміністрації України від 20 березня 2017 року No 350 «Про затвердження Загальних вимог до загородження зі спеціального
захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених» (далі –
Наказ) затверджено Загальні вимоги до загородження зі спеціального захисного
скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених, а також вирішено
застосовувати ці вимоги при заміні існуючих металевих загороджень у залах судових засідань для розгляду кримінальних справ, а також при облаштуванні нових зал судових засідань для розгляду кримінальних справ.
Цей Наказ передбачає, що загородження зі спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених, його місцезнаходження та характеристики повинні відповідати вимогам Державних будівельних норм
України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» (зі змінами).
У розділі III цього Наказу передбачено, що загородження повинно бути модульним, збірно-розбірної конструкції, що дозволятиме його демонтаж та монтаж в іншому приміщенні. Верхнє перекриття загородження – ґратчасте, тильна сторона – сталевий лист, фасадна та бічні стінки загородження, а також двері оснащуються спеціальним захисним склом.
У низці справ, у яких розглядалися питання тримання особи у металевій клітці під час судового розгляду, Європейський суд з прав людини зауважив, що тримання людини в металевій клітці під час судового розгляду з огляду на його об ’єктивно принизливий характер, що несумісний зі стандартами цивілізованої поведінки, яка є важливим елементом демократичного суспільства, саме по собі становить образу людської гідності, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі, що переглядалася, встановлено, що під час розгляду в суді першої інстанції питання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 його було
поміщено у металеве ґратчасте загородження.
Суд установив, що ОСОБА_1 раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що пов’язане з вимаганням та отримання грошових коштів. Позивач обвинувачувався у вчиненні ненасильницького злочину; матеріали справи не містять негативних відомостей про його особу, а також доказів, які б свідчили про його схильність до насильства. Загроза суспільній безпеці під час судового розгляду питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не підтверджувалася конкретними фактами.
Таким чином, утримання ОСОБА_1 у залі судового засідання у металевому
ґратчастому загородженні під час судового розгляду не відповідало нормам пункту 11 Інструкції, вимогам Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» (зі змінами) та Наказу, згідно із якими загородження для розміщення обвинувачених у залі судового засідання мають бути виготовлені із захисного скла з фасадної та бічної сторін.
Верховний Суд вважав, що протиправне утримання ОСОБА_1 у ґратчастому, а не скляному загородженні в залі судового засідання мало об’єктивно принизливий
характер, несумісний із стандартами цивілізованої поведінки, саме по собі становило образу людської гідності, чим спричинило йому моральну шкоду.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі No 686/25511/20 (провадження No 61-14313св21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105706284.