Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник Олексій Петрович, попередньо вивчивши та перевіривши лист Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за підписом тимчасового виконувача обов’язків начальника Сергія Коваленка, яким направлено копію висновку за результатами службового розслідування від 5 серпня 2024 року щодо закриття Христинівським районним судом Черкаської області справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у справі № 706/318/24.
встановив:
до Вищої ради правосуддя 20 вересня 2024 року за вхідним № 11355/0/8-24 надійшов лист Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за підписом тимчасового виконувача обов’язків начальника С. Коваленка, яким направлено копію висновку за результатами службового розслідування від 5 серпня 2024 року щодо закриття Христинівським районним судом Черкаської області справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП у справі № 706/318/24.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.
Надалі Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Поряд з цим розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2024 року вказаний лист із копією висновку службового розслідування від 5 серпня 2024 року передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції закону на час вчинення процесуальної дії, далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а вимоги до дисциплінарної скарги передбачені статтею 107 цього Закону.
Частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити таки відомості: 1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; 2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
На виконання вимог частини третьої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя рішенням від 14 лютого 2017 року № 269/0/15-17 затвердила зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги).
За результатами попереднього вивчення листа Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за підписом тимчасового виконувача обов’язків начальника С. Коваленка, яким направлено копію висновку за результатами службового розслідування від 5 серпня 2024 року встановлено, що покликаючись на факт закриття Христинівським районним судом Черкаської області справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП у справі № 706/318/24, автор звернення, всупереч наведеним вище вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не вказує прізвища, ім’я, по батькові судді, щодо якого надіслано вказаний вище лист із копією висновку службового розслідування від 5 серпня 2024 року. Також зі змісту листа та копії висновку неможливо конкретно встановити у чому саме, на думку заявника, полягає неналежна поведінка судді Христинівського районного суду Черкаської області під час розгляду справи № 706/318/24, оскільки їх обґрунтування має загальний та абстрактний характер.
Водночас необхідно вказати таке.
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 640/9600/20 службове розслідуванням – це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення. Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб’єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб’єктів відповідних правовідносин і має обов’язковий характер. За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення. Висновки службового розслідування не породжують обов’язкових юридичних наслідків. Висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
За таких обставин, лист Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за підписом тимчасового виконувача обов’язків начальника С. Коваленка, яким направлено копію висновку за результатами службового розслідування від 5 серпня 2024 року щодо закриття Христинівським районним судом Черкаської області справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП у справі № 706/318/24 у розумінні статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не є дисциплінарною скаргою, а є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Крім того, частиною першою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників.
З аналізу вказаних норм вбачається, що орган державної влади може подати дисциплінарну скаргу лише через свого керівника або уповноваженого представника.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (стаття 15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Пунктом 7 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, визначено, що Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах, а також заклади та установи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема Головне управління Національної поліції в Черкаській області.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про Національну поліцію» безпосереднє керівництво поліцією здійснює керівник поліції.
Згідно із пунктом 4 статті 22 Закону України «Про Національну поліцію» керівник поліції представляє у визначеному порядку поліцію у відносинах з іншими органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими організаціями в Україні та за кордоном.
Відповідно до офіційного вебпорталу Головного управління Національної поліції в Черкаській області керівником цього територіального органу є Гудима О.О.
Водночас під час попередньої перевірки встановлено, що до листа тимчасового виконувача обов’язків начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області С. Коваленка не долучено документів, які б свідчили про покладення на заявника обов’язків та наявність у нього повноважень представляти цей орган державної влади у Вищій раді правосуддя.
Пунктом 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на зазначене вище, лист Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за підписом тимчасового виконувача обов’язків начальника С. Коваленка, яким направлено копію висновку за результатами службового розслідування від 5 серпня 2024 року щодо закриття Христинівським районним судом Черкаської області справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП у справі № 706/318/24 слід залишити без розгляду та повернути заявнику.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», при розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.
Повернення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до Вищої ради правосуддя зі скаргами, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 44, пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалив:
лист Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за підписом тимчасового виконувача обов’язків начальника Сергія Коваленка, яким направлено копію висновку за результатами службового розслідування від 5 серпня 2024 року щодо закриття Христинівським районним судом Черкаської області справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справі № 706/318/24 залишити без розгляду та повернути заявнику.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.