Підставою для проведення судово-медичної експертизи є відповідна ухвала слідчого судді чи суду, в якій визначається коло питань, що ставляться перед експертом (статті 242, 244 КПК).
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватими
та засудив ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 121 КК; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ч. 2 ст. 121 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що суди дійшли
безпідставних висновків щодо допустимості як доказу висновку судово-медичної експертизи, оскільки її проведення розпочато без ухвали слідчого судді, що є порушенням вимог ст. 242 КПК.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає обґрунтованими доводи
касаційної скарги засудженого ОСОБА_2 про істотні порушення вимог КПК судом
апеляційної інстанції при оцінці доводів щодо недопустимості висновку судово-
медичної експертизи.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_11 в інтересах засудженого
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій, крім іншого, зазначав про недопустимість як доказу висновку судово-медичної експертизи у зв’язку з тим, що вона була проведена ще до постановлення ухвали слідчого судді про призначення такої експертизи.
Суд апеляційної інстанції, спростовуючи такі доводи, послався на п. 2 Розділу ІІІ
наказу МВС, МОЗ та Генеральної прокуратури України від 29.09.2017 No 087/1193/279 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини» вказавши, що працівники бюро судово-медичної експертизи проводять розтин трупа впродовж доби з моменту його надходження до бюро судово-медичної експертизи.
Враховуючи викладене, а також інші обставини, а саме погодні умови,
незворотність розкладання трупа, суд дійшов висновку, що початок проведення
судово-медичної експертизи до постановлення ухвали слідчого судді
про призначення такої експертизи не порушує фундаментальних прав і свобод особи, тому вказане порушення не є підставою для визнання доказу недопустимим.
Колегія суддів ККС не може погодитись з такими висновками.
Згідно зі статтями 242, 244 КПК підставою для проведення судово-медичної
експертизи є саме відповідна ухвала слідчого судді чи суду, в якій визначається коло питань, що ставляться перед експертом. Однак, зазначене залишилося поза увагою апеляційного суду. При цьому необхідно врахувати, що КПК передбачає можливість призначення експертизи й під час судового розгляду в порядку ст. 332 цього Кодексу.
Детальніше з текстом постанови ВС від 17.10.2022 у справі No 570/4782/19 (провадження No 51-3855км20) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106881971.