Особа вважається такою, що перебувала у стані необхідної оборони та не перевищила її меж, якщо вона не була ініціатором виникнення конфлікту, під час якого було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому, що спричинили його смерть, якщо це було обумовлено обстановкою захисту від протиправного посягання з боку групи осіб, одна з яких була озброєна битою і тривалий час переслідувала особу в темну пору доби, не маючи на це законних підстав та відповідних повноважень, а мотивом дій особи було негайне припинення триваючого посягання групи осіб на її життя та здоров’я.
Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, заподіяв смерть ОСОБА_3. Згідно з вироком апеляційного суду, у приміщенні грального закладу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4,
ОСОБА_5, адміністраторами-касирами цього закладу, виник конфлікт з приводу
невиплати останніми обвинуваченому грошових коштів, які він вважав такими,
що виграв. На прохання ОСОБА_5 у це приміщення зайшов охоронець ОСОБА_3,
на вимогу якого ОСОБА_1 вийшов з грального залу на вулицю, після чого
зателефонував ОСОБА_6, попросив його прибути до вказаного закладу та допомогти йому врегулювати конфлікт, а ОСОБА_3 викликав охоронців ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Після прибуття цих осіб у приміщенні закладу між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 продовжився конфлікт, під час якого ОСОБА_1 вийшов із приміщення, а за ним попрямував ОСОБА_3.
ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_1 з групою осіб. Зупинивши ОСОБА_1, ОСОБА_3
зблизився з ним впритул і схопив за тулуб, у відповідь ОСОБА_1 наніс останньому два удари ножем в область знаходження життєво важливих органів людини, що є тяжкими тілесними ушкодження, небезпечними для життя в момент заподіяння, від яких, у зв’язку з розвитком гострої крововтрати, ОСОБА_3 помер на місці події.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав ОСОБА_1
невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК та виправдав, оскільки судом встановлена відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд цей вирок скасував. Визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ст. 118 КК. Мотивуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 з метою захисту від посягання на нього, яке виникло на ґрунті переслідування його групою осіб з участю потерпілого. Колегія суддів апеляційного суду вказала на те, що в дійсності мало
місце безпідставне переслідування групою осіб обвинуваченого, який намагався
уникнути конфлікту та бійки, втікаючи від переслідувачів, а коли йому це не вдалося, і потерпілий впритул підійшов до нього, він, перевищуючи межі необхідної оборони, наніс останньому, який не мав у руках будь -яких предметів для нанесення тілесних ушкоджень, два удари ножем у життєво важливу частину тулубу, заподіявши смерть.
У касаційних скаргах захисник та засуджений ОСОБА_1 стверджують, що в діях
ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки він спричинив смерть потерпілому ОСОБА_3 під час необхідної оборони, захищаючись від протиправного посягання групи осіб, одна з яких була озброєна. При цьому наголошують, що жодних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння органом досудового розслідування та судами не здобуто.
Позиція ККС: скасовано вирок апеляційного суду, а кримінальне провадження
закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутністю в його діянні складу
кримінального правопорушення.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає, що апеляційний суд
правильно встановив фактичні обставини, а саме те, що дії ОСОБА_1 були зумовлені обстановкою захисту від протиправного посягання з боку групи осіб, одна з яких була озброєна битою і тривалий час його переслідувала, не маючи на це законних підстав та відповідних повноважень. Однак, вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого, суд апеляційної інстанції надав неправильну кримінально-правову оцінку встановленим фактичним обставинам. Адже мотивом дій ОСОБА_1 було негайне припинення триваючого посягання групи осіб на його життя та здоров’я і застосування ним ножа для захисту від ОСОБА_3, ОСОБА_7 та невстановленої особи при вищевказаних, встановлених у судовому засіданні обставинах, відповідало як небезпечності посягання, так і обстановці захисту. Тому суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1, дійшов обґрунтованого висновку про те, що він перебував у стані необхідної оборони і перевищення її меж не допускав, а тому в його діях відсутній складу злочину.
Колегія суддів ККС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, оскільки його дії були обумовлені необхідністю захисту від протиправного посягання.
З сукупності доказів, які були безпосередньо досліджені судами попередніх
інстанцій, зокрема, з показань обвинуваченого, свідків, висновків експертиз,
відеозаписів з камер спостереження вбачається, що в розмові ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у приміщенні грального закладу ОСОБА_1 участі не брав, а мовчки стояв осторонь у загальній залі, порядку не порушував і з власної ініціативи добровільно залишив заклад. Коли він побачив, що за ним іде ОСОБА_3 та ще декілька осіб, то почав втікати від них. Молоді, фізично розвинуті, натреновані охоронці ОСОБА_3 та ОСОБА_7 разом із невстановленою особою, озброєною битою, у темну пору доби безпідставно переслідували ОСОБА_1 близько 300 м, адже до повноважень охоронців входила лише охорона приміщення грального закладу, до того ж жодних заборгованостей перед останнім ОСОБА_1 не мав, а навпаки вважав, що останній безпідставно відмовив йому у видачі виграшу. При цьому протягом часу переслідування обвинувачений зробив усе від нього залежне, щоб уникнути будь-якого конфлікту (втікав, неодноразово просив переслідувачів дати йому спокій, знову втікав, однак останні наздоганяли його та наносили йому удари руками і ногами по різних частинах тіла). Коли ОСОБА_3, ОСОБА_7 та невстановлена особа вкотре наздогнали, обступили обвинуваченого та почали його бити, ОСОБА_1,
захищаючись від цього суспільно небезпечного посягання, заподіяв ОСОБА_3
смертельне ножове поранення, після чого виглядав розгубленим, був у розпачі,
говорив, що не хотів цього. Крім того, жодних даних, які би вказували на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння, здобуто не було.
Детальніше з текстом постанови ВС від 01.11.2022 у справі No 686/7480/19 (провадження No 51-524км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107140858.