Публічна думка присяжного про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, обговорення справи в соцмережах, позапроцесуальне спілкування з учасниками справи чи їхніми представниками — усе це Рада суддів України прямо віднесла до неналежної поведінки присяжного. Такі обставини можуть стати підставою для того, щоб суд вирішив питання про усунення присяжного від розгляду справи.
Це передбачає Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя, яке Рада суддів України затвердила 25 вересня 2026 року (рішення № 40) і надіслала місцевим загальним судам.
Для сторони захисту документ важливий насамперед як перелік обставин, на які можна посилатися, порушуючи питання про відвід присяжного.
Що вважатиметься неналежною поведінкою присяжного
Положення відносить до неналежної поведінки присяжного, зокрема:
- систематичне або без поважних причин запізнення чи неявку в судові засідання;
- самовільне залишення зали судового засідання;
- порушення таємниці нарадчої кімнати або розголошення відомостей, що стали відомі під час розгляду справи;
- позапроцесуальне спілкування з учасниками судового процесу, їхніми представниками, родичами або сторонніми особами щодо обставин справи;
- публічне висловлення, зокрема в медіа чи соцмережах, думки щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого або по суті цивільної справи до ухвалення рішення;
- користування телефоном чи іншими засобами зв’язку під час засідання без дозволу головуючого.
Серед обов’язків присяжного Положення окремо називає заборону використовувати соцмережі для обговорення чи коментування справи, збирати відомості поза судовим засіданням, фотографувати й копіювати матеріали справи без дозволу головуючого.
У разі виявлення ознак неналежної поведінки головуючий може зробити присяжному зауваження, оголосити перерву для роз’яснення його прав і обов’язків, а у випадках, передбачених процесуальним законом, порушити перед складом суду питання про усунення присяжного від подальшої участі в розгляді із залученням запасного присяжного. Порушення порядку присяжним фіксується в протоколі (журналі) судового засідання.
Питання про подальшу участь присяжного в конкретній справі суд, за Положенням, вирішує також тоді, коли виявлено його зв’язки з учасниками процесу, що свідчать про реальний чи потенційний конфлікт інтересів, або обставини, які свідчать про невідповідність присяжного критеріям неупередженості та незалежності, а також у разі повторного неприбуття без поважних причин.
Контакти присяжних — лише для вирішення питання про відвід
Положення обмежує доступ учасників процесу до даних присяжних. Персональні дані присяжних, крім прізвища, імені та по батькові, які оголошуються під час оголошення складу суду, є інформацією з обмеженим доступом. Місце проживання, номери телефонів, місце роботи та інші контактні дані присяжних не надаються учасникам судового процесу, якщо це не пов’язано з вирішенням питання про відвід.
Матеріали з контактними даними та відомостями про виклик присяжних мають зберігатися в апараті суду окремо від матеріалів справи, а кожен випадок доступу до них — фіксуватися.
Що ще передбачає Положення
Присяжний має право ознайомлюватися з матеріалами справи; тривалість ознайомлення визначає головуючий з урахуванням обсягу та складності справи. Під час наради присяжний може просити головуючого роз’яснити норми права, юридичні терміни, зміст оголошених у засіданні документів та ознаки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Присяжних запрошують не пізніше ніж за сім днів до засідання — поштою, на електронну пошту, до кабінету в «Електронному суді» або іншими засобами зв’язку. Якщо процесуальний закон передбачає скорочений строк, допускається виклик телефонограмою, SMS чи через месенджери. Роботодавцю надсилається повідомлення лише з інформацією, потрібною для підтвердження залучення особи, без інших відомостей про справу.
Якщо присяжного увільняють від участі у справі, керівник апарату суду видає розпорядження про повторний автоматизований добір (заміну) присяжного або залучення запасного присяжного в порядку, визначеному процесуальним законом.
Межі документа
Положення має організаційний характер. Рада суддів у самому документі застерегла, що воно не встановлює правового статусу присяжних, їхніх прав, обов’язків і підстав відповідальності, якщо ці питання врегульовані законом, і не змінює та не доповнює процесуальний порядок розгляду справ за участю присяжних. Тому підстави для відводу чи усунення присяжного і далі визначають Кримінальний процесуальний та Цивільний процесуальний кодекси, а перелік неналежної поведінки в Положенні слугує орієнтиром для їх застосування.
Редакційне уточнення: у кримінальному процесі значення документа нині обмежене. Під час воєнного стану, відповідно до частини десятої статті 615 КПК, провадження щодо злочинів, за які передбачено довічне позбавлення волі, розглядає колегія з трьох суддів, за винятком справ, у яких склад суду за участю присяжних визначили ще до запровадження воєнного стану. Конституційність цієї норми Другий сенат Конституційного Суду розглядав 3 червня 2026 року за скаргою обвинуваченого Максима Мальцева.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Щодо наслідків нероз’яснення права на суд присяжних за ст. 384 КПК — як Верховний Суд застосовує частину десяту статті 615 КПК, коли захист посилається на нероз’яснення права на суд присяжних.
- КПК не містить положень, які зобов’язують суд першої інстанції роз’яснювати підозрюваному право на розгляд справи судом присяжних під час розгляду питання про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу — на якому етапі суд зобов’язаний роз’яснювати право на суд присяжних.
- Гарантії під час звільнення для працівників, які є присяжними. Практика Верховного Суду: адвокат Вікторія Поліщук — які трудові гарантії зберігаються за присяжним і як їх тлумачить Верховний Суд.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.