Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 3 ст. 110 КК. Дане кримінальне провадження як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду здійснювалося за відсутності обвинуваченого («in absentia») в порядку спеціального досудового та судового провадження.
У касаційній скарзі захисник вказував про порушення вимог ст. 384 КПК та не роз’яснення особисто обвинуваченому можливості і особливостей розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Позиція ККС
залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вказав, що відносно обвинуваченого проводилось спеціальне судове провадження у його відсутність згідно правил, визначених приписами гл. 24-1 КПК, вимоги яких судом першої інстанції були дотримані.
Згідно з висновком про застосування норми права, сформульованому у постанові ВП ВС від 12.09.2018 (справа № 523/6472/14-к), роз’яснення судом
обвинуваченому права на суд присяжних поза часовими межами підготовчого
провадження, але до завершення судового розгляду, не завжди є безумовною
підставою для скасування вироку. Однак для залишення судових рішень у силі в кожному конкретному випадку необхідні дані, які би з достатньою переконливістю свідчили про відсутність в особи перешкод у реалізації свого права на особливий порядок судового розгляду попри зазначений недолік. За
наявності обґрунтованих підстав для висновку, що в результаті роз’яснення
права на суд присяжних на стадії судового розгляду обвинувачений мав реальну
можливість ефективно скористатися ним, суд касаційної інстанції вправі не
визнати відсутність роз’яснення такого права прокурором при направленні
обвинувального акта до суду і судом у підготовчому судовому засіданні
безумовною підставою для скасування вироку. Вирішуючи це питання, суду
належить виходити з того, чи забезпечили фактично застосовані час і спосіб
роз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних можливість його
реалізації.
У матеріалах справи дійсно відсутнє письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду
кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Проте, ЗУ «Про
внесення змін до КПК щодо удосконалення порядку здійснення кримінального
провадження в умовах воєнного стану» ст. 615 КПК викладено у новій редакції.
Положеннями ч. 10 ст. 615 КПК у редакції цього Закону, яка набрала чинності
01.05.2022, встановлено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі,
здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення
кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого, під час якого і могло бути реалізовано право обвинуваченого на подачу клопотання про розгляд справи щодо нього судом присяжних, ним особисто чи його захисником, було проведено 12.01.2024, тобто коли вже діяла норма ч. 10 ст. 615 КПК у редакції вказаного Закону, положення якої не передбачали можливість розгляду справи щодо нього судом присяжних.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 11.03.2025 у справі №607/4124/23 (провадження № 51-4813км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/125825765
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.