Розірвання трудових договорів з ініціативи роботодавця: адвокат Ганна Лисенко

Під час марафону вебінарів у Вищій школі адвокатури на тему “Про розірвання трудових договорів”, Ганна Лисенко, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права, розповіла про розірвання трудових договорів з ініціативи роботодавця.

Існують такі випадки звільнення з ініціативи роботодавця як:

  • Звільнення під час випробувального терміну.

Умова про випробування зазначається в наказі про прийняття на роботу. Строк випробування має бути не більше 3 місяців, в окремих випадках (за погодженням з профспілковою) – 6 місяців. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (лікарняний, відпустка).

  • Невідповідність посаді

Трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадку встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Відповідно до ч.2 ст. 28 КЗпП в разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

  • Прогул

Відсутність працівника на роботі більше 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин як протягом усього робочого дня.

До поважних причин прогулу можна віднести:

  • – Хворобу працівника або його родича;
  • – відмова від роботи у зв’язку із станом здоров’я чи небезпечністю такої роботи для життя працівника;
  • – незабезпечення належних умов праці;
  • – недопущення роботодавцем працівника до роботи;
  • – тимчасова відсутність транспортного сполучення чи квитків, перебої у роботі громадського транспорту;
  • – невихід працівника на роботу у зв’язку переведенням;
  • – виклик до органів, явка до яких є обов’язковою (прокуратура, суд, військовий комісаріат);
  • – наявність працівника на території підприємства, хоча й не на робочому місці.
  • За перебування працівника в стані сп’яніння
  • За систематичне невиконання трудових обов’язків

Трудовий договір може бути розірваний власником у зв’язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Ці всі звільнення відбуваються саме з боку роботодавця, тобто вони є односторонніми.

Будь-яке звільнення — це дисциплінарне стягнення.

Обираючи вид стягнення, роботодавець повинен врахувати:

  • Ступінь тяжкості вчиненого проступку;
  • заподіяну шкоду;
  • обставини, за яким вчинено проступок;
  • попередню роботу працівника.

Надаючи допомогу клієнту оформляти звільнення на боці роботодавця, потрібно врахувати такі моменти:

  1. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
  2. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку
  3. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
  4. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під підпис.

7 кроків звільнення з ініціативи роботодавця:

  1. Встановити причину
  2. Визначити категорію працівника
  3. Зафіксувати обставини порушення
  4. Отримати пояснення у працівника
  5. Отримати згоду профспілки
  6. Видати наказ про звільнення
  7. Здійснити повний розрахунок у день звільнення