Сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов’язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування та прокуратури заподіяли особі моральної шкоди: КЦС ВС

21 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Суд встановив, що оперуповноваженим сектору протидії корупції управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією ОСОБА_1. Постановою суду провадження у справі стосовно позивача за частиною другою статті 172-6 КУпАП закрито в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Звернувшись до суду з цим позовом, позивач зазначав, що відповідачі протиправно склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП, стосовно нього, чим завдали йому суттєвих моральних страждань, що призвело до порушення нормальних життєвих та професійних зв’язків.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до статей 283,284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов’язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.

Постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 лютого 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2019 року залишено без змін.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі No 312/262/18 (провадження No 61-14401св19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92661896