Суддя -доповідач: Плахов О.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків (вх.№ 1484 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2021р. у справі № 922/1865/20 (суддя Буракова А.М., ухвалене в м.Харків о 12:56 год., дата складення повного тексту – 14.04.2021р.)
ВСТАНОВИВ:
У червні 2020 року адвокат Костиря Г.А. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до територіального відділення АМК про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.05.2020 № 70-02/3 – 2455 Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вимога територіального відділення АМК від 04.05.2020р. № 70-02/3-2455 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що витребувані названою вимогою відомості становлять адвокатську таємницю.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.08.2020р. залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020р. позовні вимоги задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу № 70-02/3-2455 територіального відділення АМК; стягнуто з територіального відділення АМК на користь адвоката Костиря Г.А. 2102,00 грн. судового збору.
Постановою Верховного Cуду від 28.01.2021р. у справі № 922/1865/20 касаційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 19.08.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 922/1865/20 скасовано; справу № 922/1865/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Направляючи на новий розгляд справу № 922/1865/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не оцінили вимоги територіального відділення АМК у взаємозв`язку з договором про надання правничої допомоги, укладеним між адвокатом та ТОВ “Агентство нерухомості “Рестріелт”, не надали оцінки умовам такого договору, не встановили його предмет, суб`єктний склад, чи укладений він саме із здійсненням адвокатської діяльності, а не будь-якої іншої юридичної (правової) допомоги, не визначили, яка саме інформація чи/або вся інформація, яка містилась у оскаржуваній вимозі АМК щодо надання інформації є адвокатською таємницею, чи є дозвіл клієнта на розголошення адвокатської таємниці.
У зв`язку із чим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що під час нового розгляду суду необхідно встановити і дослідити: чи здійснювалась саме адвокатська діяльність позивачем чи надавалась інша юридична/правова допомога; підстави здійснення адвокатської діяльності, зокрема суб`єктний склад правовідносин, чіткий предмет договору про надання професійної правничої допомоги; та, з огляду на встановлене, з`ясувати чи інформація, яку запитує територіальне відділення АМК у своїй вимозі до адвоката стала відома адвокату у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги адвоката клієнту (ТОВ “Агентство нерухомості “Рестріелт”), обсяг такої інформації та чи підпадає вона (і в якому обсязі) під адвокатську таємницю; чи вживались дії адвокатом щодо погодження з клієнтом можливості надання інформації отриманої адвокатом від клієнта та чи отримана згода клієнта на розголошення, у тому числі адвокатської таємниці.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2021р. у справі №922/1865/20 позов задоволено; визнано протиправною та скасувати вимогу № 70-02/3 – 2455 від 04.05.2020 року Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; стягнуто з Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь адвоката Костиря Геннадія Анатолійовича 2102,00 грн. судового збору.
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2021р. у справі №922/1865/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя – доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду – протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено господарським судом першої інстанції 05.04.2021р. (повний текст складено 14.04.2021р.), отже, строк подання апеляційної скарги сплив 05.05.2021р.
З матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом було подано апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду 05.05.2021р., що підтверджується відбитком штампу відділу документального забезпечення та контролю Східного апеляційного господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги.
У відповідності до підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, апеляційним господарським судом супровідним листом від 06.05.2021р. №13-49/009368 було направлено апеляційну скаргу заявника до господарського суду Харківської області, яка була зареєстрована 07.05.2021р., що підтверджується відбитком штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Харківської області.
Отже, апелянт звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області 07.05.2021р., у зв`язку з чим, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, без клопотання про його поновлення.
Відповідно до частини 1статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апелянтом при зверненні до Східного апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою було порушено порядок визначений підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України та відповідно не було порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, відповідні обставини в силу приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя – доповідач дійшов висновку, що апелянтом було порушено порядок звернення до суду з апеляційною скаргою визначений підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України та відповідно не було порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п.п. 2, 3 ч.3 ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2021р. у справі № 922/1865/20 залишити без руху.
2. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.