Обставини справи
головний бухгалтер ДП, яка є службовою особою, допустила безпідставні нарахування та виплату грошової компенсації щорічної відпустки без звільнення працівників, а також необґрунтовані нарахування на заробітну плату та перерахування єдиного соціального внеску.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав винуватою і засудив особу за ч. 2 ст. 367 КК, а також виправдав за частинами 2 і 3 ст. 191 КК.
Апеляційний суд скасував це рішення та закрив кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК через
відсутність у діях головного бухгалтера складу злочину.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою вимоги посадової інструкції головного бухгалтера ДП, зокрема, обов’язок належно організовувати роботу бухгалтерії, здійснювати заходи щодо фінансової дисципліни та раціонального використання ресурсів тощо.
Позиція ККС
залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що матеріальною шкодою (збитками) у юридичному розумінні є: наявність надмірно виплачених коштів, наявність безповоротної втрати активів чи наявність недоотриманих належних доходів; наявність факту порушення законодавства посадовими особами суб’єкта господарської діяльності; наявність причинно-наслідкового зв’язку між фактом порушення законодавства, втратою активів та діями (або бездіяльністю) посадових осіб. Сутність збитків як економічного явища полягає в тому, що суб’єкт господарювання зазнає додаткових майнових втрат та (або) не отримує доходи порівняно з витратами і доходами, що здійснюються та отримуються при оптимальному розвитку господарської операції.
Як убачається з матеріалів справи, упродовж 2016–2018 років працівникам державного підприємства відповідно до вимог чинного законодавства надавались відпустки та здійснювались відповідні нарахування, надалі працівників відкликали на роботу (через виробничу необхідність), при цьому головний бухгалтер, яка відповідає за нарахування виплат, обов’язкового
коригування заробітної плати не робила, що суперечить змісту висунутого їй
обвинувачення, відповідно до якого саме вона допустила безпідставне
нарахування та виплату грошової компенсації щорічної відпустки без звільнення
працівників. До того ж, деякі працівники використовували невикористані дні
відпустки пізніше протягом певного періоду, які їм повторно не оплачувались. Після виявлення вказаних порушень фінансової дисципліни, працівниками ДП ці кошти були повністю повернуті.
Окрім того, відповідно до Посадової інструкції головного бухгалтера ДП нарахування працівникам підприємства заробітної плати до її прямих обов’язків не відноситься.
Колегія суддів ККС вказала, що характер порушень, допущених під час бухгалтерського обліку, який нерозривно пов’язаний із роботою кадрової служби, яка веде облік наказів про відпустки працівників, їх відкликання, відсутність скарг самих працівників про зменшення їм часу відпочинку та добровільне повернення заробітної плати, виплаченої на час відпустки, яку вони фактично не відбули та були відкликані на роботу, а також відсутність реальної матеріальної шкоди у підприємства, свідчать про відсутність об’єктивної сторони кримінального правопорушення.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 27.08.2024 у справі №732/1060/20 (провадження № 51-3697км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/121472486
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.