Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
слідчий суддя місцевого суду встановив слідчому та прокурору у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК, строк ̶ один місяць для проведення процесуальних дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування.
Апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою
прокурора на цю ухвалу з тих підстав, що таке судове рішення не підлягає
оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Позиція ККС
кримінальне провадження передано на розгляд ОП.
Підстава передачі кримінального провадження на розгляд ОП
необхідність відступу від висновку колегії суддів Другої судової палати ККС, викладеному у постанові від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18-к (провадження № 51-1329кмп19), відповідно до якого ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, окремому апеляційному оскарженню відповідно до
положень ст. 309 КПК не підлягають.
Обґрунтування позиції ККС
ККС зазначає, що при вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, закладеного законодавцем при визначенні переліку ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.
Прокурор у касаційній скарзі вказав на те, що слідчий суддя на власний
розсуд визначив строк досудового розслідування поза межами процедури,
встановленої ст. 295-1 КПК, та не врахував того, що встановлений ним строк в один місяць не дає достатньо часу для отримання матеріалів на виконання
запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів США,
Республіки Панами, Великої Британії та завершення проведення судової
економічної експертизи.
Відтак, за твердженням прокурора, слідчий суддя втрутився в повноваження слідчого та прокурора, що не передбачено КПК, тому його ухвала про встановлення строку проведення процесуальних дій для закінчення досудового розслідування підлягає апеляційному оскарженню.
Відповідно до правового висновку, сформульованого в постанові ОП ККС від 31.05.2021 (справа № 646/3986/19, провадження № 51-3335кмо19), серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: 1) ухвалені поза межами процедури,
передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК); 2) ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального
провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК.
В даному кримінальному провадженні слідчий суддя хоча й діяв у межах передбаченої КПК процедури, але із застосуванням положень статей 7, 9 КПК.
Проте суд апеляційної інстанції цю обставину залишив без належної уваги,
водночас зробив висновок про те, що в КПК відсутня норма, яка б регулювала дії
учасників кримінального провадження у разі постановлення слідчим суддею
ухвали, яка не передбачена КПК, тому суд апеляційної інстанції не має підстав
перевірити та дати оцінку законності чи незаконності такого рішення.
ККС вважає цей висновок суду апеляційної інстанції необґрунтованим та таким, що суперечить вищезазначеній правовій позиції ОП ККС.
З урахуванням викладеного, колегія суддів ККС уважає за необхідне відступити від висновку Другої судової палати та сформулювати свій висновок про можливість апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, постановлених у
порядку статей 28, 114 КПК, із застосуванням положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 7 цього
Кодексу.
Ухвала колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 16.04.2024 у справі №761/26342/22 (провадження № 51-7561км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/118820560
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.