09 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих Державною казначейською службою України тривалим невиконанням рішення суду, та компенсації за завдану моральну шкоду тим самим тривалим невиконанням рішення суду.
Рішенням районного суду позов задоволено частково.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк два дні для усунення недоліків апеляційної скарги.
Суд зазначив, що ОСОБА_1 необхідно направити до апеляційного суду копії апеляційної скарги у паперовій формі відповідно до кількості учасників справи.
Позивач подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що відповідно до частин 6, 7 статті 43 ЦПК України не зобов’язаний подавати копії в паперовій формі, оскільки апеляційна скарга подана в електронній.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Ухвалу мотивовано тим, що особа, яка подає апеляційну скаргу шляхом направлення її на електронну поштову скриньку апеляційного суду, не звільнена від обов’язку подання копії апеляційної скарги. Суд уважав, що вимоги частини сьомої статті 43 ЦПК України є спеціальними та застосовуються виключно у випадку подання до суду процесуальних документів в електронній форм з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок
функціонування її окремих підсистем (модулів). Крім того, суд зазначив, що
позивач не дотримав вимоги частини сьомої статті 43 ЦПК України, на яку сам же і посилався, адже доказів надсилання копії апеляційної скарги іншому
учаснику справи листом з описом вкладення не надав.
Постановою Верховного Суду ухвалу апеляційного суду в частині визнання неподаною та повернення апеляційної скарги скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов’язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина сьома статті 43 ЦПК України).
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику можливе лише в разі неусунення заявником недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Оскільки апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав невиконання позивачем вимог пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України щодо подання до суду копій апеляційної скарги в паперовій формі, а ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її скаржнику фактично мотивовано недодержанням позивачем вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України, то апеляційний суд зробив передчасний висновок про неусунення ОСОБА_1 недоліків апеляційної скарги, викладених в ухвалі про залишення її без руху, та наявність підстав для її повернення позивачу.
У випадку якщо апеляційний суд після подання ОСОБА_1 заяви про усунення недоліків установив наявність інших недоліків апеляційної скарги, які в ухвалі про залишення її без руху не зазначались, суд не позбавлений можливості повторно залишити апеляційну скаргу без руху із зазначенням таких недоліків та встановленням заявникові строку для їх усунення.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 757/1592/21 (провадження № 61-3651св23) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/112758971.