Щодо можливості стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК внаслідок недійсності додаткових угод до основного договору

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Нікчемність додаткових угод до основного договору (недійсних відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані основним договором, тобто зобов’язання є договірними.

У разі існування між сторонами договірних відносин, правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є частина перша статті 670 ЦК України, а стаття 1212 ЦК України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

ОП КГС ВС розглянула справу за позовом заступника керівника Чернігівської
місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації до Товариства з обмеженою
відповідальністю “АС” (далі – ТОВ “АС”) про визнання додаткових угод до договору на постачання природного газу недійсними та стягнення коштів за недопоставлений газ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У липні 2018 року відділом освіти, сім’ї, молоді та спорту Чернігівської
райдержадміністрації проведено відкриті торги, предметом яких був природний газ для опалення загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівського району
Чернігівської області у кількості 157 000 куб. м.

18.07.2018 ТОВ “АС” визнано переможцем торгів з пропозицією закупівлі 1 538 599 грн.

02.08.2018 між ТОВ “АС” (постачальник) та відділом освіти, сім’ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації (споживач) укладено договір на постачання природного газу No 624(18)Б (далі – договір).

У подальшому між сторонами договору було підписано низку додаткових угод, в результаті чого ціна на газ збільшилася на 45,81 %, а обсяг поставленого газу істотно зменшився.

У листах з пропозиціями про збільшення ціни на газ ТОВ “АС” посилалося на експертні висновки Черкаської торгової промислової палати, довідку Української
енергетичної біржі, якими підтверджено збільшення ринкової ціни на газ.

Платіжними дорученнями від 09.11.2018, від 12.11.2018, від 12.12.2018 споживачем перераховано постачальнику кошти за поставлений природний газ.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про визнання
недійсними додаткових угод і стягнення з ТОВ “АС” збитків у вигляді надмірно
сплачених позивачем грошових коштів на користь Відділу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди укладені без належних підстав (обґрунтованого документального підтвердження щодо
підвищення ціни природного газу упродовж вересня – жовтня 2018 року),
чим порушено норми статей 3, 36 Закону України “Про публічні закупівлі” та умови договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2019 позов
задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду
від 03.09.2020 змінено мотивувальну частину зазначеного рішення Господарського суду Чернігівської області, викладено її в редакції постанови; резолютивну частину рішення залишено без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України “Про публічні закупівлі”
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Ураховуючи зазначене, ОП КГС ВС зазначила, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

ОП КГС ВС дотримується позиції, що у цій справі, суд апеляційної інстанції
помилково залишив в силі рішення суду першої інстанції у частині задоволення
цих вимог.

Втім, позовна вимога про стягнення коштів з ТОВ “АС”, може бути розглянута
судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного
правочину. Для з’ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача,
суд має визначити, чи є додаткові угоди нікчемними.

За змістом частини першої статті 188 ГК України зміна умов договору
відбувається за згодою обох сторін.

У пункті 10.2 договору передбачено, що усі зміни до договору оформлюються
письмово та підписуються повноважними особами сторін.

Підписання споживачем без надання письмових заперечень чи проведення
переговорів щодо пропозиції ТОВ “АС” про збільшення ціни призвело до повного
нівелювання результатів відкритих торгів. Адже цінові пропозиції переможця і інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво – відповідно на 0,01%,
5,59%. Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями
інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем
тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати газ за ціною, на 45,81 % вище аніж встановлена договором, укладеним внаслідок
відкритих торгів.

ОП КГС ВС вважає, що метою регулювання, передбаченого статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме закріплення можливості сторін змінити
умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%
є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше
як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України “Про державні
закупівлі” нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

ОП КГС ВС зазначила, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45,81 % шляхом так званого “каскадного” укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Сторони договору допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору.

Враховуючи зазначене, ОП КГС ВС погодилась з висновками судів попередніх
інстанцій про недійсність додаткових угод до спірного договору, з уточненням, що такі додаткові угоди є нікчемними згідно зі статтями 36, 37 Закону України
“Про публічні закупівлі”, і відповідно не породжують жодних правових наслідків
для сторін.

Грошові кошти, отримані стороною за договором, не можуть стягуватися на підставі статті 1212 ЦК України у разі нікчемності додаткової угоди до цього
договору, виходячи з таких міркувань.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання
грошей).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування
інституту безпідставного збагачення у зобов’язальних (договірних) відносинах.
Набуття однією зі сторін зобов’язання майна за рахунок іншої сторони в порядку
виконання договірного зобов’язання не вважається безпідставним.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість
застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв’язку з зобов’язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди до договору.
Нікчемність цих додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає
відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними
врегульовані договором, тобто зобов’язання є договірними.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він
оплачений, – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов’язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 ЦК
України “Купівля-продаж” і тому як правова підстава такого повернення не може
бути застосована статтю 1212 ЦК України.

У пункті 10.1. спірного договору встановлено, що договір поширюється на відносини між сторонами, що фактично склалися з 02.08.2018 і діє в частині
поставки газу до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків за наданий товар до їх повного виконання.

ОП КГС вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного
висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ “АС” грошових
коштів, сплачених споживачем за товар, який так і не був поставлений продавцем, хоча й припустилися при цьому помилкового мотивування щодо правових підстав для задоволення відповідної вимоги застосувавши статтю 1212 ЦК України замість частини першої статті 670 ЦК України.

Ураховуючи викладене, ОП КГС ВС дійшла висновку про необхідність
відступлення від висновку, який міститься у постанові КГС ВС від 12.02.2020 у справі No 91 3/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК України
внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам
пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Постановою ОП КГС ВС скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у частині визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу. У цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині зазначені судові рішення залишено без змін.

Детальніше з текстом постанови ОП КГС ВС від 1 8.06.2021 у справі No 927/491/19 можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/97911848.