Щодо належної перевірки місцевим та апеляційним судами обох висновків експертизи, які суперечать один одному і є протилежними

Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту про покладення в основу висновку про винуватість засудженого обох висновків експертизи, які суперечать один одному і є протилежними, зокрема щодо вирішення питання про спосіб та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, яке має істотне значення для кваліфікації злочину. Суд першої інстанції згідно з положеннями, передбаченими п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК, має проаналізувати обидва висновки, надати їм відповідну оцінку із вказівкою на те, чому він надає перевагу одному висновку над іншим, та не позбавлений можливості своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватою та засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 365 КК.

Апеляційний суд змінив це рішення, пом’якшивши покарання засудженому.

У касаційній скарзі сторона захисту, серед іншого, вказує, що всупереч ч. 2 ст. 419 КПК апеляційним судом не усунуті суперечності між висновками судово-
медичних експертиз.

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: обґрунтовуючи своє рішення щодо правильності кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 365 КК, суди попередніх інстанцій послалися, у тому числі, на висновок судово-медичної експертизи від 30.12.2014 і комісійної судово-медичної експертизи від 16.03.2015 та пояснення допитаних у судовому засіданні експертів щодо цих експертиз.

За висновком судово-медичної експертизи від 30.12.2014 в ОСОБА_2, згідно з наданими медичними документами мали місце тілесні ушкодження: «закритий
уламковий перелом верхнє-щелепової кістки справа із зміщенням, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, травматичний периневрит підочного нерва справа, гематома щоки справа». Ці ушкодження у ОСОБА_2 виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), по давності могли бути спричинені в строк, вказаний у постанові про призначення судово-медичної експертизи, не є небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню, оскільки закритий багато-уламковий перелом верхнє-щелепової кістки справа із зміщенням за своїм характером спричинив тривалий (більше 21 дня) розлад здоров’я (п. 2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

Відповідно до висновку комплексної судово-медичної експертизи від 16.03.2015 в ОСОБА_2 станом на 27.10.2014–10.11.2014 виявлені тілесні ушкодження: закрита лицьова травма у вигляді вдавленого уламкового перелому передньої стінки правої гайморової пазухи зі зміщенням уламку всередину пазухи, що
ускладнився реактивним правобічним гайморитом та травматичним невритом гілки правого трійчастого нерву, з місцем прикладання травмуючої сили у вигляді синця правої щоки із крововиливом на слизовій оболонці правої щоки. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від не менше ніж однієї травматичної дії тупого твердого предмету із обмеженою контактуючою поверхнею внаслідок удару. В даному випадку таким предметом міг бути і кулак руки сторонньої особи. Утворення тілесних ушкоджень в ОСОБА_2 за механізмом показаним ним та свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту 24.12.2014 малоймовірне, оскільки від удару продовгуватим циліндричним предметом, а саме гумовою палицею, в праву половину обличчя з прикладанням у праву виличну ділянку та ділянку нижньої щелепи справа, як показано на фото до протоколів слідчих експериментів, в першу чергу мав би утворитися перелом виличної кістки, чого не було в цьому випадку у потерпілого ОСОБА_2. Судячи з кольору синця та крововиливу, які були описані лікарем судово-медичним експертом при обстеженні ОСОБА_2 27.10.2014, вони мали давність утворення не більше 1 –2 діб до проведення його обстеження. Оскільки синець правої щоки із крововиливом на слизовій оболонці правої щоки є місцем прикладання травмуючої сили в результаті дії якої утворився вдавлений уламковий перелом передньої стінки правої гайморової пазухи, то і даний перелом має таку ж давність утворення, що не виключає можливості утворення тілесних ушкоджень в ОСОБА_2 і в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи, тобто в ніч з 25.10.2014 на 26.10.2014. Тілесні ушкодження: закрита лицьова травма у вигляді вдавленого уламкового перелому передньої стінки правої гайморової пазухи зі зміщенням уламку всередину пазухи, що ускладнився реактивним правобічним гайморитом та травматичним невритом гілки правого трійчастого нерву, з місцем прикладання травмуючої сили у вигляді синця правої щоки із крововиливом на слизовій оболонці правої щоки, в сукупності за своїм характером належать до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але які спричинили тривалий розлад здоров’я – понад 21 день, так як вдавлені перелами вище вказаної локалізації зі зміщенням уламку загоюються в строки понад 21 день.

Діагноз «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку»
виставлений в медичній карті амбулаторного хворого та в медичній карті
стаціонарного хворого лише на підставі скарг потерпілого і не підтверджений даними неврологічної симптоматики, а тому цей діагноз у цьому випадку не враховувався при встановленні характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитана апеляційним судом у судовому засіданні експерт ОСОБА_6 висновок
комісійної експертизи підтримала повністю. Однак апеляційний суд не взяв до уваги її показання, що отримання потерпілим ОСОБА_2 закритої черепно-мозкової травми та струсу мозку виставлено в медичних документах виключно на підставі скарг потерпілого і не підтверджено даними неврологічної симптоматики, а тому цей діагноз в даному випадку не враховувався при встановленні характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Крім того, експерт пояснила суду, що у потерпілого не спостерігалося ушкоджень, характерних при ударі гумовою палицею, при дії предмета подовгуватої циліндричної форми форма крововиливу мала бути овальною, а не подовгуватою (аудіозапис судового засідання).

Судом узято до уваги обидва висновки експертів, які суперечать один одному і є протилежними, зокрема щодо вирішення питання про спосіб та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, яке має істотне значення для кваліфікації злочину. Суд першої інстанції відповідно до положень, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК, мав проаналізувати обидва висновки, надати їм відповідну оцінку із вказівкою на те, чому він надає перевагу одному висновку над іншим, та не був позбавлений можливості своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК. Суд апеляційної інстанції зазначені порушення вимог КПК залишив поза увагою, незважаючи на те, що це було доводом апеляційної скарги.

Детальніше з текстом постанови ВС від 28.09.2022 у справі No 148/744/15-к (провадження No 51-5505км19) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106598735.