У справі № 911/251/21 КП «Васильківтепломережа» (Підприємство) звернулося з позовом до суду про визнання неправомірним та скасування рішення комісії АТ «Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”» (Товариство), викладеного у протоколі від 27 жовтня 2020 року № 174 та ухваленого за результатами розгляду акта про порушення від 27 лютого 2020 року № 1531.
У зустрічному позові Товариство просило стягнути з Підприємства 169 173,00 грн донарахування об’ємів природного газу згідно зі спірним рішенням.
Рішенням Господарського суду Київської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, первісний позов задоволено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що склад комісії, яка 27 жовтня 2020 року ухвалила рішення про задоволення акта про порушення та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу Підприємству за період із 1 лютого до 14 квітня 2020 року в сумі 169 173,00 грн, не відповідав вимогам п. 9 гл. 5 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем (за відсутності юриста). Водночас наявність диплома магістра права не надає документознавцю канцелярського відділу та архіву Товариства права здійснювати посадові обов’язки юриста Оператора ГРМ.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Товариства, скасував судові рішення попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Абзац перший п. 9 гл. 5 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем визначає мінімально допустиму кількість представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів, які входять до складу комісії з розгляду актів про порушення. Тобто ця норма Кодексу визначає як мінімальний кількісний склад членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб’єктний склад без конкретизації їх співвідношення, проте із вказівкою на необхідність наявності у складі комісії при розгляді акта про порушення кожного з них.
Крім того, формування постійного складу комісії з більшої кількості її членів (понад 3 члени) закон не забороняє, проте зазначене не повинно впливати на дотримання вимоги про суб’єктний склад такої комісії – обов’язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (-ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (-ів). Водночас зазначена норма закону не містить заборон та обмежень на участь у засіданні комісії залученого Оператором ГРМ фахівця в галузі права.
При тлумаченні змісту вказаної норми слід враховувати кваліфікаційні характеристики та відповідні вимоги до професії юриста (юрисконсульта) згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), та з’ясувати, чи відповідає особа, яка включена до складу комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, таким вимогам.
Водночас Верховний Суд звертає увагу, що згідно з вимогами п. 8 гл. 5 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має розглянути комісія з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення.
Отже, кваліфікаційні характеристики особи – члена комісії з розгляду актів про порушення (юриста) мають забезпечувати можливість відповідної оцінки та визначення правомірності актів про порушення як конкретного виду юридичної роботи, що має виконуватися.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС у справі № 911/251/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/101210902