12 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Верховної Ради України на постанову Київського апеляційного суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Верховної Ради України про відшкодування шкоди і прийняла постанову, в якій зазначила таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звертався до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, у якому просив визнати незаконною та скасувати Постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року No1616-VIII «Про звільнення судді».
07 травня 2018 року рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року No1616-VIIIпро звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України у зв’язку з порушенням присяги судді.
ОСОБА_1 звернувся у порядку цивільного судочинства до суду винятково з вимогами до Державної казначейської служби України, Верховної Ради України про відшкодування шкоди. У позові вказував, що йому завдано матеріальну і моральну шкоду в результаті прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді. Зокрема,при обрахуванні розміру шкоди він ураховував право на отримання відшкодування у розмірі неотриманої суддівської винагороди, неотриманої компенсації за невикористану щорічну оплачувану відпустку, неотриманої допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, неотриманої компенсації за невикористану додаткову відпустку за періодіз07 жовтня2016 року по 02 серпня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, зазначив, що публічно-правовий спір,у якому було вирішено питання про протиправність рішення Верховної Ради України і встановлення порушення прав позивача як суб’єкта публічно-правових відносин, вже було розглянуто судом у порядку адміністративного судочинства. Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою лише про відшкодування шкоди, тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України)
ОЦІНКА СУДУ
Одним з елементів публічної служби є служба в органах судової влади. Залежно від завдань і функцій судової влади можна виокремити такі види публічної служби: 1) служба на посаді судді,2) служба в органах, що забезпечують діяльність судді, 3) служба в державних органах та установах системи правосуддя.
Служба на посаді судді – це вид публічної служби, який стосується тільки однієї категорії – професійних суддів при здійсненні ними правосуддя<…>.
Публічна служба професійного судді здійснюється із часу складання ним присяги та припиняється із часу звільнення з посади органом, що його обрав або призначив.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 у позовній заяві просив відшкодувати йому моральну та майнову шкоду (упущену вигоду), завдану протиправною Постановою Верховної Ради України, у розмірі неотриманої компенсації за невикористану додаткову відпустку, неотриманої компенсації за невикористану щорічну оплачувану відпустку, неотриманих суддівської винагороди та виплати допомоги на оздоровлення.
З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, що обумовлює виплату щомісячного грошового утримання, компенсації за невикористану відпустку, виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди.
Велика Палата Верховного Суду вважає, якщо спір виник після звільнення публічного службовця, у цьому випадку – судді, з посади у зв’я зку з прийняттям постанови Верховної Ради України, яка була скасована відповідно до рішення суду, однак пов’язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі та звільненням з неї, з вимогами про відшкодування моральної шкоди включно, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Тобто спори про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, пов’язаної з невиплатою суддівської винагороди,доплат та компенсаційних виплат є такими, що пов’язані з проходженням та звільненням з публічної служби, якою є перебування на посаді судді, тому повинні розглядатися заправилами адміністративного судочинства.
За таких обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, оскільки справа розглянута з порушенням правил юрисдикції, адже вона мала розглядатися за правилами адміністративного судочинства, про що зробив правильний висновок суд першої інстанції.
Детальніше з текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі No757/44631/19-ц можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94525430