Спори пов’язані з проходженням військової служби як різновиду публічної служби підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства: відступ ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини (далі – відповідач, військова частина) про визнання неправомірними дій (бездіяльності), зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою позивача на ухвалу Васильківського
міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2021 року та постанову
Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5 лютого 2018 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про зарахування на квартирний облік його з сім’єю у складі 1 особи (дружини) і включення у списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій. Цей первинний рапорт житлова комісія належно не розглянула через те, що 3 березня 2018 року позивача звільнили з військової служби.

6 лютого 2019 року на підставі рішення суду за наказом командира військової
частини позивача поновили на військовій службі.

6 травня 2019 року позивач звернувся до житлової комісії з рапортом, у якому
просив повторно розглянути його первинний рапорт від 5 лютого 2018 року.

20 травня 2019 року житлова комісія згідно з протоколом її засідання No 5 через те, що позивач не надав необхідні документи, відмовила йому у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення
житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями.

9 серпня 2019 року на виконання рішення житлової комісії від 20 травня 2019 року позивач подав новий рапорт, у якому просив надати йому службове житлове приміщення (службову житлову площу) у м. Чернігові з сім’єю у складі 1
особи (дружини). Проте відповідач в усній формі повідомив, що спір слід вирішувати у судовому порядку.

Позивач просив визнати неправомірним діяння житлової комісії військової частини, яка не зарахувала його як військовослужбовця на квартирний облік,
зобов’язати розглянути первинний рапорт про зарахування позивача на цей облік і стягнути відшкодування завданої моральної шкоди.

На думку позивача, позов треба розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду на висновки Чернігівського окружного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 4 квітня 2018 року у справі No 825/1347/18.

Суди попередніх інстанцій відмовили у відкритті провадження у справ з огляду на те, що спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства.

ОЦІНКА СУДУ

У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України «Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених
Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом: надання службових жилих приміщень військовослужбовцям; надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби жилого приміщення новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби; <…> (пункт 1.3 затвердженої
Наказом No 737 Інструкції, яка на час звернення позивача з рапортом від 5 лютого 2018 року діяла у редакції від 17 червня 2016 року).

Військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке оформлюється у формі протоколу засідання житлової комісії, який підписується представником житлової комісії і затверджується командиром військової частини. Підпис командира завіряється
гербовою печаткою військової частини (абзац шістнадцятий пункту 2.5 тієї ж Інструкції).

Після поновлення позивача на військовій службі на час його звернення до відповідача з новим рапортом питання забезпечення жилими приміщеннями
військовослужбовців ЗС України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після
звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули
(померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов,
регулювала Інструкція, затверджена Наказом No 380, що діяв у редакції від 31 липня 2018 року.

З аналізу вбачається, у спірних правовідносинах, як за Інструкцією, затвердженою Наказом No 737, так і за Інструкцією, затвердженою Наказом No 380, відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими
приміщеннями в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова.

Отже, військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу
проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо
реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів.

Позивач, мотивуючи позов приписами Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Інструкції, затвердженої Наказом No 737, оскаржив діяння відповідача, житлова комісія якого не зарахувала позивача на квартирний облік як військовослужбовця.
Соціальна гарантія, якої, як він вважав, його протиправно позбавили, передбачена для осіб, котрі проходять військову, тобто публічну службу. Інакше кажучи, право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв’язку з проходженням військової служби. Тому спір військовослужбовця з військовою частиною щодо реалізації цього права слід розглядати за правилами тієї юрисдикції, яка вирішує спори, з приводу проходження публічної служби (аналогічно, як і спори, пов’язані з реалізацією інших соціальних гарантій (пільг), визначених для військовослужбовців). З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір позивача з відповідачем є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду.

Позивач просив відшкодувати йому моральну шкоду, завдану протиправними діяннями (діями, бездіяльністю) військової частини, які він оскаржив у тому ж
провадженні. Тому, оскільки цю вимогу він заявив разом із вимогою вирішити
публічно-правовий спір, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком судів першої й апеляційної інстанцій про те, що всі вимоги позивача
належать до юрисдикції адміністративного суду.

Для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів з приводу проходження військової служби, а саме щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності
відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, викладеного у її постановах від 6 червня 2018 року у справі No 752/5881/15-ц, від 29 серпня 2018 року у справі No 488/1176/14-а, від 20 вересня 2018 року у справі No 815/2551/15, від 23 січня 2019 року у справі No 806/5217/15, від 4 вересня 2019 року у справі No 826/17556/16, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої
судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі
No 127/15109/18 і від 24 вересня 2021 року у справі No 748/303/20, а також у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі No 6-2139цс15 і від 2 березня 2016 року у справі No 6-14цс16а.

Спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв’язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

У позовній заяві позивач вказав, що його вимоги треба розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду на висновки Чернігівського окружного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 4 квітня 2018 року у справі No 825/1347/18.

4 квітня 2018 року Чернігівський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, залишену без змін Київським апеляційним адміністративним судом, про
закриття провадження у справі No 825/1347/18 за адміністративним позовом
позивача до військової частини в особі командира та голови житлової комісії про визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності військової частини, яка не вирішила питання про зарахування позивача на квартирний облік, і про
зобов’язання військової частини зарахувати його на цей облік на підставі наданих ним документів згідно з пунктом 2.10 Інструкції, затвердженої Наказом No 737. Суд першої інстанції вважав, що спори про взяття на облік усіх громадян, які потребують поліпшення житлових умов, треба розглядати за правилами
цивільного судочинства.

Отже, з огляду на припис частини другої статті 239 КАС України після закриття
провадження у цивільній справі No 362/643/21 позивач не матиме доступу до адміністративного суду з основною вимогою, яку він раніше заявляв за правилами адміністративного судочинства у справі No 825/1347/18 і з подібною
до якої надалі звернувся до загального суду за правилами цивільного судочинства у справі No 362/643/21.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком судів першої й апеляційної інстанцій про юрисдикцію адміністративного суду щодо заявлених
позовних вимог. Але ці суди не звернули увагу на виникнення внаслідок закриття провадження у цивільній справі юрисдикційного конфлікту, який формально унеможливлює доступ позивача до адміністративного суду. Тому розгляд цього спору слід продовжити за правилами цивільного судочинства.

Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 8 червня 2022 року у справі No 362/643/21 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301901.