Спори, що виникають у зв’язку із розглядом рапортів на звільнення: адвокат Дар’я Тарасенко

У період проходження військової служби, у військовослужбовця, можуть виникати ситуації, які тягнуть за собою звільнення з військової служби. Для того, аби звільнитися, військовослужбовцю необхідно написати рапорт на звільнення, проте на практиці досить часто виникає багато перешкод і проблем.

Про вимоги до рапортів, процедуру подачі та розгляду, а також можливі форми правничої допомоги детально розповіла адвокат Дар’я Тарасенко під час заходу з підвищення кваліфікації «Захист прав військовослужбовців: спори, що виникають у зв’язку із розглядом рапортів», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Визначення рапорту міститься у пункті 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України:

Рапорт (заява) – це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Як зазначає Дар’я Тарасенко, нормативно-правовими актами не визначені вимоги до рапортів взагалі. Проте, є вимоги для певних видів рапортів.

Наприклад, відповідно до п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються:

  • підстави звільнення з військової служби;
  • думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
  • районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Лектор відзначила, що законодавство не містить конкретного переліку документів, які мають бути подані разом із рапортом.

Наприклад, до рапорту на звільнення мають бути долучені документи, які підтверджують наявність обставин, що згідно із Законом є підставами для звільнення з військової служби. У такому випадку військовослужбовець вільний сам обирати, якими доказами може бути підтверджено певну обставину. При цьому, за аналогією з вимогами процесуального законодавства, ці докази мають бути належні, допустимі, достовірні та достатні. Саме за цими критеріями суд буде оцінювати докази наявності права на звільнення, які були подані разом із рапортом (якщо спір «дійде» до суду).

Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. Крім цього, разом з рапортом слід надавати нотаріально засвідчені копії документів, і про це зазначати за текстом рапорту.

Процедура подачі та розгляду рапорту виглядає наступним чином:

  1. Подача рапорту безпосередньому командиру, реєстрація рапорту;
  2. Подання рапорту далі «по команді» – направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає його своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті.

Дар’я Тарасенко зауважила, що законодавством не передбачено можливості звернення з рапортом на звільнення представника особи. Так, у Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі 620/5788/22, зазначено:

«Разом з тим законодавець передбачив механізм реалізації відповідного права шляхом подання військовослужбовцем рапорту на звільнення зі служби з відповідних підстав. При цьому жодною нормою чинного законодавства не передбачено можливості звернення з таким рапортом представника особи, яка проходить військову службу. Сутність та зміст таких правовідносин передбачає необхідність особистого написання військовослужбовцем та подання/направлення відповідного рапорту. Тому, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що рапорт на звільнення Позивача з військової служби був від його імені написаний та направлений до військової частини не ним особисто, а його представником (адвокатом), що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи Апелянта про те, що згідно з чинним законодавством адвокат може здійснювати види адвокатської діяльності, що не заборонені законом, і що законодавство не містить заборони подання рапорту від імені військовослужбовця адвокатом, судова колегія бере до уваги, але зазначає, що інститут представництва не є абсолютним і певні правовідносини вимагають особистої участі особи в реалізації наданих їй прав, зокрема й щодо написання рапорту на звільнення з військової служби».

До форм правничої допомоги при подачі та розгляду рапорту лектор відносить:

  1. Адвокатський запит, за допомогою якого представник може витребувати необхідні документи з військової частини або ж якщо мова йде про відмову від звільнення військовослужбовця, то дізнатися інформацію стосовно розгляду його рапорту та причини відмови.

У запиті можна просити:

  • «Повідомити про результати розгляду рапорту … (ПІБ) про звільнення з військової служби від «_____» ______ 2023 р.»
  • «Повідомити номер реєстрації рапорту про …. від «___» ______ 2023 р. … (ПІБ)».
  1. Скарга до вищого органу:
  • Командиру військової частини, в якій служить Клієнт (якщо протиправні дії/бездіяльність допустила нижчестояща посадова особа);
  • Командиру вищої військової частини;
  • До Міністерства оборони України.
  1. Оскарження рішення, дій чи бездіяльності до суду

Який суд розглядає спір?

Окружний адміністративний суд за місцем проживання позивача або місцезнаходженням відповідача.

Хто є учасниками процесу?

Відповідач – військова частина, яка допустила протиправні дії/бездіяльність.

Третя особа –

  1. військова частина, в якій служить позивач, якщо вона діяла правомірно, погодила рапорт і подала до вищої військової частини для вирішення по суті;
  2. Вища військова частина, якщо її командир повноважний розглядати питання звільнення, але рапорт до неї «не дійшов» через протиправні дії/бездіяльність відповідача.

Окремо лектор розглянула питання, чи підлягає застосуванню для звільнення під час дії воєнного стану Постанова КМУ від 12.06.2013 № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та зі служби осіб рядового і начальницького складу».

Дар’я Тарасенко підкреслила, що станом на сьогодні питання звільнення з військової служби врегульовано ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Зокрема, зазначеною статтею визначено виключний перелік сімейних обставин, за яких можливе звільнення з військової служби під час воєнного стану, і перелік цих обставин відрізняється від тих, що визначені Постановою КМУ № 413.

Станом на 12 червня 2013 року (дата прийняття Постанови КМУ № 413) стаття 26 Закону взагалі не містила регулювання підстав для звільнення з військовою службою за мобілізацією. Що стосується звільнення з військової служби за контрактом або кадрової військової служби осіб офіцерського складу, Закон дозволяв звільнення за сімейними обставинами та з інших поважних причин, але не містив переліку таких обставин та причин, натомість посилався на відповідний акт Кабінету Міністрів України.

На виконання зазначеної норми була прийнята Постанова КМУ від 12.06.2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та зі служби осіб рядового і начальницького складу». Надалі до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» неодноразово вносились зміни.

Станом на сьогодні звільнення за сімейними обставинами здійснюється:

  1. За сімейними обставинами, визначеними безпосередньо в Законі «Про військовий обов’язок та військову службу»:
  • Військовослужбовці строкової військової служби;
  • Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, – під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) та під час дії воєнного стану;

– Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, – під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) та під час проведення мобілізації та дії воєнного стану.

– Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу – під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану).

  1. За сімейними обставинами, перелік яких визначає КМУ:
  • Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу (незалежно від періоду).
  • Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, – у мирний час.
  • Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу – у мирний час.

Отже, сьогоднішня редакція ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» містить виключний перелік сімейних обставин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби за мобілізацією. При цьому підзаконним нормативно-правовим актом не може бути змінений перелік таких обставин. Тому Постанова КМУ №413 не розповсюджує свою дію на відносини щодо звільнення з військової служби за мобілізацією, оскільки підстави для такого звільнення прямо передбачені Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу».

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.