Зазначення у локальних актах підприємства додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи не є підставою для їх застосування.
04 серпня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – ПАТ «НАК «Нафтогаз України», яке перейменовано в АТ «НАК «Нафтогаз України»), Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі – ДП «Укравтогаз») про усунення перешкод у виконанні посадових обов’язків шляхом скасування наказів, стягнення заробітної плати.
Суд установив, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» видало наказ «Про проведення службового розслідування» щодо нападу невідомих осіб на працівника ДП «Укравтогаз», яке можливо пов’язане з професійною діяльністю, а також накази про відсторонення від виконання посадових обов’язків окремих працівників ДП «Укравтогаз», зокрема ОСОБА_1 як начальника РВУ «Київавтогаз» ДП «Укравтогаз», у зв’ язку з отриманням інформації про можливу причетність
працівників ДП до організації нападу на головного метролога підприємства. На цій підставі позивача було відсторонено від виконання посадових обов’язків та заборонено допуск на територію ДП «Укравтогаз», обмежено доступ до об’єктів
і транспортних засобів, обслуговування грошових коштів та матеріальних цінностей тощо на період службового розслідування.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, задовольнив позов частково та зобов’язав АТ «НАК «Нафтогаз України» та ДП «Укравтогаз» скасувати накази про відсторонення від виконання посадових обов’язків окремих працівників ДП «Укравтогаз», зокрема ОСОБА_1, на період службового розслідування, зі збереженням заробітної плати в розмірі посадового окладу.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів з огляду на таке.
Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.
Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним
органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових
медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, відсторонення від роботи – це тимчасове позбавлення працівника, який
перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального
здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи.
За змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також
передбачені певним нормативним документом.
Такої підстави відсторонення працівника як проведення службового
розслідування щодо факту його причетності до організації нападу на іншого
працівника норма статті 46 КЗпП України не передбачає, а локальні акти
підприємства не належать до законодавчих актів, тому зазначення у них додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи не є підставою для їх застосування, а у разі такого застосування не свідчить про його законність.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі No 755/3373/19 (провадження No 61- 6985св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98947785