Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 3 ст. 286-1 КК. Стягнули зі страхової компанії на користь потерпілої 19 500 грн моральної шкоди, та по 19 500 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди на кожного з її дітей, а також стягнули з засудженого на користь потерпілої 500 000 грн спричиненої їй моральної шкоди, а також по 500 000 грн на кожного з її дітей в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача (страхової компанії) зазначає, що стягнена з засудженого на користь потерпілої та трьох її дітей за вказаним цивільним позовом сума моральної шкоди у розмірі 500 000 грн повністю покриває ліміт страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок смерті потерпілого, передбачену полісом, яка становить 260 000 грн, тому відсутні підстави для стягнення коштів ще і зі страхової компанії.
Позиція ККС
скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення цивільного позову та призначено в цій частині новий розгляд цивільного позову у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Обґрунтування позиції ККС
ККС зазначив, що у ст. 22 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, в редакції, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення, було визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Отже, враховуючи, що потерпілі (дружина на власну користь та на користь трьох дітей загиблого) пред’явили цивільний позов до обвинуваченого і страхової компанії, яка за законом несе цивільно-правову відповідальність за заподіяну їм шкоду, під час вирішення позову суди попередніх інстанцій повинні були керуватися, крім вимог кримінального процесуального закону, також вимогами вказаного спеціального закону у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Водночас за приписами ст. 27.5 Закону № 1961-IV загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Отже стягнення з винуватця ДТП морального відшкодування на користь відповідних позивачів не звільняє страховика від обов’язку відшкодування
моральної шкоди на користь таких осіб на підставі, в порядку і в межах,
визначених законом.
ККС вказав, що суд першої інстанції не навів належних мотивів того, чому в цій ситуації він не зважив на ліміт відповідальності страховика (межі страхової суми), на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 05.03.2025 у справі №214/3305/23 (провадження № 51-5458км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/125736586
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.