Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника – адвоката ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), представника Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
в с т а н о в и в:
адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , 14.08.2024 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м.Львова із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та просить зобов`язати керівника СВ ГУНП у Львівській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення, яка подана ОСОБА_4 05.08.2024, та розпочати досудове розслідування.
В обґрунтування скарги покликається на те, що ОСОБА_4 05.08.2024 звернувся до ГУНП України у Львівській області із заявою про злочин. Так, відповідно до його заяви, 26.07.2024 року в перерві судового засідання, в якому йому обирали запобіжний захід, донька потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 , в присутності журналістів, прокурорів та інших в залі суду осіб, погрожувала вбивством ОСОБА_8 . Проте, всупереч чинному законодавству, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР не були внесені і досудове розслідування за вказаною заявою про злочин не розпочалось. Вважає, що така бездіяльність є протиправною, з огляду норми ст. 214 КПК України. Зазначає, що заява про злочин, подана ОСОБА_9 повністю відповідає вимогам КПК України і обов`язковість внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є безальтернативною, а чинним законодавством України не передбачено жодних підстав за яких слідчий може прийняти рішення не вносити відповідні відомості до ЄРДР.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 14.08.2024, слідчим суддею щодо розгляду скарги визначено ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді від 14.08.2024 відкрито провадження за скаргою та призначено судовий розгляд такої.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді скарги в режимі відеоконференції відповідно до ухвали від 15.08.2024, скаргу підтримав, просив її задоволити.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задоволити з підстав, що наведені у такій. Під час розгляду скарги адвокат долучив копію заяви ОСОБА_10 від 26.07.2024 про вчинення кримінального правопорушення, а також відео із соціальних мереж, яке, на думку сторони захисту, підтверджує вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Додатково під час розгляду скарги адвокат надав пояснення про те, що бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Львівській області полягає у невнесенні відомостей в ЄРДР, а також щодо перевірки обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у заяві заявником. Вказав, що така перевірка цих обставин розпочалась уповноваженими особами органу досудового розслідування лише після подання до слідчого судді зазначеної скарги.
Представник Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги. Надала пояснення про те, що в ході проведеної перевірки загроз життю та здоров`ю гр. ОСОБА_10 не встановлено. Викладені в заяві факти не знайшли свого реального підтвердження, оскільки не встановлено доказів того, що мало місце відповідне кримінальне правопорушення, а також, що у ОСОБА_10 були реальні підстави побоюватися щодо свого здоров`я чи життя. Також зазначила, що не всі заяви та повідомлення у відповідності до ст.214 КПК України повинні бути внесені до ЄРДР, а лише ті, які містять об`єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Окрім цього, вказала, що 26.07.2024 СУ ГУНП у Львівській області в межах розслідування кримінального провадження №12024140000000749 від 19.07.2024, винесено постанову про забезпечення заходів безпеки відносно ОСОБА_4 у вигляді особистої охорони, у зв`язку з чим вживаються відповідні заходи. Таким чином, вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши матеріали скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно дост. 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме у запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Так, відповідно до пункту 5 ч. 1ст. 3 КПК України, досудове розслідуванняце стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України.
Згідно з пунктом 1 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1ст. 214 КПК Україниобов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Відповідно до частин 1, 2ст. 214 КПК Українислідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом пункту 4 ч. 5ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положенняст. 214 КПК Україниперебувають у взаємозв`язку з ч. 1ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК України).
Таким чином, з наведених вище норм вбачається, що обов`язок доведення підставності заявленої вимоги у даному випадку покладається на скаржника.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому: 1) «… якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин …» (постанова Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі за єдиним унікальним номером 761/20985/18); 2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань» (постанова Верховного Суду від 30.09.2021 року у справі за єдиним унікальним номером 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена пунктом 1 ч. 1ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_4 05.08.2024 звернувся до ГУНП України у Львівській області із заявою про злочин, у якій просив внести відомості в ЄРДР та розпочати досудове розслідування відносно того, що 26.07.2024 року в перерві судового засідання, в якому йому обирали запобіжний захід, донька потерпілої ОСОБА_6 , в присутності журналістів, операторів та інших осіб відкрито погрожувала йому розправою, а саме вбивством. У вказаній заяві ОСОБА_4 вказав, що після її слів він реально відчув небезпеку для свого життя та здоров`я.
Зазначена заява була зареєстрована в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області 06.08.2024 за №13068, та розглянута працівниками СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області.
Згідно іздовідкою прорезультати проведенняперевірки від14.08.2024(ІТСІПНП №13068від 06.08.2024),складеної посадовимиособами СКПВП №1ЛРУП №2ГУНП уЛьвівській області,в ходіопитування конвоїрівБКС ГУНПу Львівськійобласті,які відповіднодо наказупро конвоюванняздійснювали 26.07.2024конвоювання підозрюваного ОСОБА_4 в Галицькийрайонний судм.Львова,дійсно булосудове слуханняде обралипідозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід-взяття підварту.Будь-якихпрямих протиправнихдій зісторони ОСОБА_7 ,а самепогроз вбивством,не вчинялось.Проведеним аналізомвідеоматеріалів ізсудового слуханнящодо обраннязапобіжного заходувзяття підварту ОСОБА_4 ,встановлено,що ОСОБА_7 ,донька вбитої ОСОБА_11 ,будучи ву підвищеномупсихоемоційному стані,внаслідок смертіматері,висловлювала систематичнозапитання ОСОБА_4 про те,чому останнійвбив їїматір.Натомість підозрюваний ОСОБА_4 демонстративно їйпоказав привідкривширотову порожнину,свого язика,що усвою чергудуже обурило ОСОБА_7 .Остання,будучи впсихо-емоційномустані,почала словеснуперепалку,в котрійне булопрямихявних погроз щодо життя і здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , що підтверджується поясненням гр. ОСОБА_7 . Також встановлено, що СУ ГУНП у Львівській області 26.07.2024 року винесено постанову про забезпечення заходів безпеки підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді особистої охорони, а також поміщення його в ІТТ №4 ГУНП у Львівській області. 31.07.2024 Галицький районний суд м. Львова виніс судове рішення за клопотанням слідчого, з метою особистої охорони підозрюваного ОСОБА_4 , якого переміщено з ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» до ІТТ №4 ГУНП у Львівській області, де останній і знаходиться. Тим самим було забезпечено особисту охорону підозрюваному ОСОБА_4 . Таким чином, встановлено, що відсутні будь які прямі загрози життя та здоров`ю підозрюваному. Перевірку по вищевказаних матеріалах припинено.
Листом від 14.08.2024 №11465/38/02-24 т.в.о. начальника ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 , повідомлено заявника ОСОБА_4 про те, що викладені в заяві факти не знайшли свого об`єктивного підтвердження.
Слід зазначити, щостаття 129 КК Українивстановлює відповідальність за погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози (ч. 1ст. 129 КК України), та за те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (ч. 2ст. 129 КК України).
До матеріалів скарги ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_3 не долучено будь-яких належних та допустимих доказів того, що з боку ОСОБА_7 дійсно мало місце відповідне кримінальне правопорушення, а також того, що у ОСОБА_4 були реальні підстави побоюватися погрози вбивством з боку доньки потерпілої. Також звертаю увагу на те, що долучений адвокатом відеозапис в судовому засіданні, який поданий в якості доказу вчинення ймовірного кримінального правопорушення, не був долучений до заяви про внесення відомостей в ЄРДР.
Таким чином, враховуючи наведене, приходжу до висновку, що у скарзі та долучених матеріалах відсутні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, зокрема щодо погрози вбивством чи іншого кримінального правопорушення відносно ОСОБА_4 . В ході розгляду скарги не встановлено будь-яких вагомих обставин, існування котрих обґрунтовує необхідність розпочати досудове розслідування за поданою останнім заявою про кримінальне правопорушення. Уповноваженими особами ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, з дотриманням вимог чинного законодавства, перевірено її та встановлено факт відсутності обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного заявником, а відтак правомірно не було внесено відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Більше того, як встановлено під час розгляду скарги, щодо забезпечення безпеки ОСОБА_4 вживаються передбачені законодавством заходи.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Із врахуванням наведеного, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 376 КПК України,
п о с т а н о в и в :
у задоволенніскарги адвоката ОСОБА_3 вінтересах ОСОБА_4 на бездіяльністьГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті,що полягаєу невнесеннівідомостей прокримінальне правопорушеннядо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 19.08.2024
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.