Шостий апеляційний адміністративний суд 21 жовтня 2026 року у справі № 855/11/26 частково задовольнив позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) і припинив релігійну організацію «Управління Ровеньківської єпархії Української Православної Церкви».
Водночас у вимозі передати її майно, кошти та інші активи, крім культового майна, у власність держави суд відмовив.
Колегія дійшла висновку, що законодавство, надавши суду такі повноваження, не визначило ні підстав, ні порядку їх реалізації, а заповнювати цю прогалину на власний розсуд суд не вправі. Рішення не набрало законної сили і може бути оскаржене протягом 20 днів з дня оприлюднення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який у цій категорії справ діє як апеляційна інстанція.
Підстава для припинення
ДЕСС звернулася до суду 4 серпня 2026 року. Підставою стало засудження керівника організації Василя Поворознюка: вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2025 року у справі № 750/2960/24 його визнано винним за ч. 1 ст. 111-2 КК (пособництво державі-агресору) та засуджено до 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в релігійних організаціях на 13 років і конфіскацією майна.
Як повідомляла СБУ, вирок ухвалено заочно. Він набрав законної сили 11 листопада 2025 року. Організація, зареєстрована в Ровеньках Луганської області, відзиву на позов не подала. Суд визнав, що ст. 111-2 КК належить до злочинів проти основ національної безпеки, тож засудження керівника є підставою для припинення організації за п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації».
Чому суд відмовив у передачі майна
Суд проаналізував норми, які формально дозволяють передачу майна: п. 8-2 ч. 2 ст. 245 КАС, ч. 5 ст. 20 та ч. 5 ст. 16 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», а також ст. 105 ЦК про комісію з припинення та строки заявлення вимог кредиторами. На думку колегії, ці норми надають суду повноваження призначити ліквідаційну комісію, встановити строк для вимог кредиторів і вирішити питання про майно, але не визначають підстав та порядку їх реалізації. Ні суд, ні будь-який інший орган не уповноважені розглядати вимоги кредиторів релігійної організації, що припиняється, і не визначено механізму встановлення та передачі її майна. За висновком суду, таку прогалину він не може усунути, бо не вправі втручатися в законотворчу діяльність.
Суд також зазначив, що ДЕСС не просила призначити ліквідаційну комісію, а вийти за межі позовних вимог у справі за позовом суб’єкта владних повноважень він не може (ч. 2 ст. 9 КАС). Колегія послалася на ст. 41 Конституції та рішення Конституційного Суду щодо непорушності права власності й нагадала: втручання в це право можливе лише на підставі закону, з дотриманням принципів правової визначеності та пропорційності, а процедура припинення релігійної організації, «яка включає в себе у тому числі і вирішення питання її майна, не може бути свавільною».
Що це означає
Аналітично. Рішення розмежовує дві речі, які на практиці часто ототожнюють: законну підставу для припинення юридичної особи і законну процедуру вилучення її майна. Для власника майна це важливий захисний аргумент: навіть якщо підстава для припинення доведена, позбавлення власності можливе лише за процедурою, встановленою законом, а відсутність такої процедури не може компенсуватися розсудом суду. Водночас рішення залишає практичну невизначеність: організацію припинено, але ліквідаційної комісії не призначено і долю її майна та вимог кредиторів не вирішено.
Окремо варто звернути увагу на те, що підставою для припинення стало засудження керівника у заочному провадженні, а сама організація, розташована на окупованій території, в судовому процесі участі не брала. Для інших релігійних організацій, щодо яких ДЕСС може подати подібні позови, це означає, що захист у таких справах має перевіряти не лише підставу для припинення, а й наявність законного механізму кожного наслідку, якого вимагає позивач.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Підписано ЗУ про заборону релігійних установ, пов’язаних з рф — законодавча основа позовів ДЕСС.
- УПЦ МП подала до суду позов до КМУ щодо законності створення та діяльності Держслужби з етнополітики та свободи совісті — адвокат Чекман — оскарження повноважень ДЕСС.
- УПЦ (МП) оскаржила рішення Київської облради щодо діяльності церкви — адвокат Чекман — інші судові спори за участю УПЦ.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.