Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку 23 жовтня 2026 року ухвалила два рішення про реєстрацію правил АТ «Українська біржа»: Правил функціонування фондового багатостороннього торговельного майданчика (№ 11/21/5525/К01) та Правил функціонування регульованого фондового ринку (№ 11/21/5526/К01).
Голова правління біржі Артемій Єршов заявив «Інтерфакс-Україна»: «Суди скінчилися. Ліцензію повернули. Плануємо до кінця листопада відновити торги!».
За його словами, НБУ вже зареєстрував специфікацію валютного свопу, а відповідні документи біржа подала до НКЦПФР. Реєстрація правил є підготовчим кроком і сама по собі не означає відновлення торгів.
Передісторія спору
У 2024 році НКЦПФР анулювала ліцензію біржі, встановивши, що серед власників істотної участі є особа, до якої застосовано санкції відповідно до Закону «Про санкції». Йдеться про Freedom Holding Corp., кінцевим бенефіціаром якої є Тимур Турлов, щодо якого Україна застосувала персональні санкції у жовтні 2022 року. За даними системи розкриття інформації НКЦПФР, станом на серпень 2026 року Freedom Holding залишалася найбільшим акціонером біржі з часткою 24,27%. Торги біржа зупинила 8 липня 2024 року.
Спочатку біржа звернулася до Київського окружного адміністративного суду, який відмовив у забезпеченні позову, після чого позов біржа відкликала. У вересні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував цю ухвалу і зупинив дію постанови регулятора. Член НКЦПФР Юрій Бойко тоді назвав рішення скандальним і заявив, що «не вся судова гілка готова відстоювати інтереси держави». 1 липня 2026 року біржа, за даними «Інтерфакс-Україна», остаточно виграла справу в апеляційному суді. Колегія суддів врахувала, що біржа вжила всіх можливих заходів, щоб унеможливити вплив Freedom Holding Corp. на свою діяльність, зокрема виключила можливість контролю через акції.
Що це означає
Аналітично. Справа показує, що наявність підсанкційної особи серед власників сама по собі не обов’язково має наслідком припинення діяльності ліцензіата, якщо компанія доведе, що ефективно нейтралізувала вплив такого власника на управління. Для бізнесу, у структурі власності якого опинилися підсанкційні особи, це орієнтир: суд оцінює не лише формальну наявність санкційного акціонера, а й реальні корпоративні заходи щодо обмеження його контролю. Окремо варто звернути увагу на публічну реакцію регулятора на рішення апеляційного суду. Заяви посадових осіб про те, що суд не захищає «інтереси держави», формують тиск на суддів у справах, де орган влади є стороною спору. Завдання суду в адміністративному процесі полягає в перевірці законності рішень органу влади, а не у відстоюванні його позиції.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Суд відмовив Міндічу в розгляді позову проти санкцій за загальною процедурою — судовий контроль за санкційними рішеннями.
- Верховний Суд відмовив у скасуванні санкцій РНБО за позовом Порошенка — межі оскарження санкцій у суді.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.