Президент Володимир Зеленський 24 жовтня 2026 року підписав укази № 1058/2026 та № 1059/2026, якими ввів у дію два рішення РНБО від 22 жовтня «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Обидва рішення ухвалено на підставі ст. 5 Закону «Про санкції» за пропозиціями Служби безпеки України. Укази набирають чинності з дня опублікування.
Загалом, за даними Офісу Президента, санкції застосовано до 83 фізичних і 79 юридичних осіб.
Проти кого запроваджено санкції
До першого списку, як повідомляє Офіс Президента, увійшли 51 фізична та 44 юридичні особи, причетні до виробництва ракет «Іскандер», «Калібр», Х-101 і «Кинджал». Серед них «Інститут пластмас імені Г. С. Петрова», «Корпорація космічних систем спеціального призначення “Комета”», «ВітаРеактив», «Променерго», «Кіровський біохімічний завод» і Всеросійський науково-дослідний інститут метрології ім. Д. І. Менделєєва, а також їхні керівники.
Другий список охоплює 32 громадян Росії та 35 російських компаній, які, за даними Офісу Президента, постачають обладнання, електроніку та сировину для оборонно-промислового комплексу, зокрема «Гагарінг», «Вірджин-ЕК», верстатобудівне об’єднання «Прессмаш» і підприємства промислової групи «РУСАЛ». За твердженням Офісу Президента, лише «Об’єднана компанія РУСАЛ Торговий дім» і «РУСАЛ Тайшетський алюмінієвий завод» з квітня 2024 року по березень 2025 року імпортували до Росії оксид алюмінію майже на 150 млн рублів, який використовувався для виробництва військової техніки.
Рішення РНБО доручають Кабінету Міністрів і СБУ разом з НБУ та Комісією державних нагород і геральдики забезпечити реалізацію санкцій, а МЗС — поінформувати ЄС, США та інші держави й порушити питання про запровадження аналогічних обмежень.
Що це означає
Аналітично. Самі рішення РНБО не містять мотивування: вони лише підтримують пропозиції СБУ та відсилають до додатків зі списками осіб і переліком обмежень. Обґрунтування причетності кожної особи наводить лише пресслужба Офісу Президента, і для частини компаній воно не розкрите. Для іноземних і українських контрагентів підсанкційних осіб це означає необхідність перевірити наявні договори, розрахунки та корпоративні зв’язки, адже банки та інші фінансові установи зобов’язані виконувати обмеження з дня набрання указами чинності. Особи, щодо яких застосовано санкції, можуть оскаржити рішення в судовому порядку, проте судова практика у справах про санкції РНБО свідчить про обмежений обсяг перевірки обґрунтованості таких рішень.
Також українські санкції не мають автоматичної дії за кордоном: для цього потрібні окремі рішення компетентних органів інших держав, про що й має клопотати МЗС.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Верховний Суд відмовив у скасуванні санкцій РНБО за позовом Порошенка — як ВС перевіряє рішення РНБО про санкції.
- Суд відмовив Міндічу в розгляді позову проти санкцій за загальною процедурою — процедура оскарження санкцій.
- Суддя Смокович виклав окрему думку проти рішення про санкції Порошенка: підстава для їх застосування — за межами повноважень органу, який її сформулював — питання обґрунтування санкцій поданням правоохоронного органу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.