Печерський районний суд міста Києва 4 серпня 2026 року змінив запобіжний захід колишньому розвіднику, полковнику Роману Червінському з нічного домашнього арешту на особисте зобов’язання — найлегший з передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України запобіжних заходів.
Про це повідомив адвокат Костянтин Глоба у Facebook..
Заява захисника
«Сьогодні Конституція України перемогла. За поданими мною запереченнями та матеріалами, моєму підзахисному змінили запобіжний захід на особисте зобов’язання», — написав Глоба. За його словами, ухвалюючи рішення, суд застосував норми Конституції України як норми прямої дії: «Цей процесуальний жест не властивий Печерському районному суду м. Києва, але це дійсно відбулось». Глоба також заявив, що такий результат «більш ніж переконливо демонструє мотиви нещодавньої медіаатаки на нього» — це формулювання захисника наведено без можливості редакції встановити, про яку саме публікацію йдеться.
Хронологія справи
Роман Червінський — колишній виконувач обов’язків командира однієї з частин Сил спеціальних операцій Збройних сил України. За версією слідства, він провів самовільну операцію з вербування російського військового пілота, яка, за твердженням обвинувачення, завершилася ракетним ударом Росії по військовому аеродрому «Канатове» на Кіровоградщині влітку 2022 року; внаслідок удару загинув командир військової частини, ще 17 військовослужбовців отримали поранення, а два винищувачі Повітряних сил ЗСУ було знищено.
24 квітня 2023 року Службою безпеки України Червінського затримано, і суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави. 17 липня 2024 року він вийшов із СІЗО після внесення застави в розмірі 9 млн грн (за наявними публікаціями, кошти вніс Петро Порошенко). Невдовзі після цього, у межах іншого кримінального провадження, суд обрав Червінському запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту; за даними «Главкома», це провадження стосується справи про одержання неправомірної вигоди в розмірі 100 тис. доларів США, пов’язаної з подіями 2020 року, тоді як за іншими публікаціями 28 грудня 2023 року йому повідомляли про підозру у спробі заволодіти цією сумою, видаючи себе за посадовця Державної фіскальної служби — ці дві версії кваліфікації другого епізоду розходяться в деталях, і редакція не мала змоги звірити їх з текстом обвинувачення.
1 квітня 2026 року Конституційний Суд України визнав неконституційною норму Кримінального процесуального кодексу України, яка дозволяла продовжувати тримання під вартою в умовах воєнного стану без відповідного рішення суду, — рішення, що прямо стосувалося справи Червінського. У грудні 2025 року суд змінив йому цілодобовий домашній арешт на нічний. 7 травня 2026 року суд дозволив Червінському повернутися до проходження військової служби, зберігши при цьому нічний домашній арешт. 4 серпня 2026 року цей запобіжний захід замінено на особисте зобов’язання.
Значення для практики
Якщо характеристика захисника відповідає дійсності, ідеться про застосування судом частини третьої статті 8 Конституції України, за якою норми Конституції є нормами прямої дії, безпосередньо для обґрунтування зміни запобіжного заходу в кримінальному провадженні, — сам захисник називає такий підхід нетиповим для Печерського районного суду міста Києва. Оскільки текст ухвали в розпорядженні редакції відсутній, конкретна норма Конституції, застосована судом, і мотивування цього застосування наразі не можуть бути наведені інакше, ніж за переказом сторони захисту.
Суперечність, яка потребує уточнення
30 липня 2026 року за повідомленнями інших медіа, зокрема ua.news, Роман Червінський нібито розірвав співпрацю з адвокатом Костянтином Глобою на тлі звинувачень у привласненні коштів, — цей сюжет редакція вже висвітлювала окремим матеріалом. У заяві від 4 серпня 2026 року, проаналізованій у цьому матеріалі, Костянтин Глоба продовжує публічно представляти позицію захисту у справі Червінського й називає себе його адвокатом («моєму підзахисному»), а також згадує «медіаатаку на нього» — без уточнення, чи саме публікацію про розрив співпраці він має на увазі.
Довідково
Частина третя статті 8 Конституції України (норми Конституції України є нормами прямої дії). Кримінальний процесуальний кодекс України в частині видів запобіжних заходів (особисте зобов’язання як найменш обтяжливий запобіжний захід). Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2026 щодо неконституційності норми КПК України про продовження тримання під вартою в умовах воєнного стану без рішення суду — текст рішення в цьому матеріалі окремо не перевірявся, викладено за посиланням інших видань. Викладені обставини справи є версією сторони обвинувачення чи стороною захисту, а не встановленими вироком суду фактами; жодного вироку по суті обвинувачення в цьому матеріалі не описується.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.