Суддя не повинен керуватися роз’ясненнями НАЗК і повертати на дооформлення протоколи про адмінправопорушення, пов’язані з корупцією

Лист НАЗК не є тим документом, який може формувати судову практику, а суддя не повинен повертати на дооформлення протоколи про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в притягненні до дисциплінарної відповідальності Яни Замкової з Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Зазначене питання було частиною Порядку денного засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 березня 2024 року.

На неї скаржилася Дніпропетровська обласна прокуратура, бо суддя спочатку призначила до розгляду 12 справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч.1 ст.1726 КпАП, а потім всі закрила у зв’язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень – несвоєчасне подання декларацій.

У скарзі на суддю прокуратура дорікає, що суддя не повернула ці протоколи на дооформлення, натомість зазначила, що вони складені неуповноваженою особою, що і стало підставою для закриття проваджень. У прокуратурі стверджують, що суддя не врахувала роз’яснень, наведених у постанові Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 та постанову пленуму ВСС «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 №11.

Як зазначила суддя Замкова, постанова ВСС №11 дійсно вказує, що не забороняється повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 цього кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення. Проте, на її думку, це є правом, а не обов’язком суду.

Суддя вказала, що посадові особи Нацполіції мали право на складання таких протоколів за чч.1, 2 ст.1726 КпАП у разі отримання відповідного повідомлення від НАЗК. І ця позиція цілком відповідала позиції Верховного Суду про те, що єдиним уповноваженим органом, який може встановлювати факт неподання або несвоєчасного подання декларації, є НАЗК. Отже, лише висновок агентства про встановлення такого факту є підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Проте у згаданих у скарзі справах така інформація відсутня. Й прокурор під час слухання справ не надав таких повідомлень від НАЗК як підстави для складання протоколів.

Представник прокуратури також підтвердив, що такої позиції дотримуються й інші судді області, й на них також складалися дисциплінарні скарги. За його словами, тільки з 2021 року суди не вимагають наявності попередніх висновків НАЗК після роз’яснень агентства. Однак, як уточнив член ДДП ВРП, лист НАЗК не є тим документом, який має формувати судову практику, з чим погодився і представник прокуратури.

В результаті засідання, члени палати ВРП дійшли висновку, що прокуратура у скарзі фактично висловлює незгоду з рішеннями судді та його обґрунтуванням, що не може бути достатньою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила відмовити в притягненні судді Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Замкової Яни Василівни до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.