Суддя Вищого адміністративного суду України у відставці, адвокат Олександр Ситников в коментарі УНН окреслив, які форми тиску на суд дедалі частіше застосовуються в Україні замість прямих погроз чи підкупу, і закликав чітко відрізняти обґрунтовану критику судової системи від незаконного втручання у здійснення правосуддя.
Три форми тиску, які виділяє Ситников
За словами Ситникова, інформаційний тиск — дискредитаційні кампанії через замовні публікації в медіа, поширення неперевіреної інформації про суддю та маніпулятивні відео, які ще до ухвалення рішення формують у суспільства уявлення про те, яким воно має бути, — став останніми роками одним із найпоширеніших інструментів впливу на суд: «Це дуже часто останнім часом застосовується. І інколи доволі таки ефективно виходить для когось». Другою формою він називає маніпуляцію доказами й аргументами безпосередньо в процесі — свідоме спотворення фактів чи нав’язування суду викривленої картини подій, на відміну від звичайного процесуального відстоювання власної позиції. Третьою формою Ситников називає кампанії у соціальних мережах — поширення бездоказових звинувачень в упередженості судді, створення образу «заангажованого суду», публікацію образливих мемів чи відео, які можуть формувати негативне суспільне ставлення ще до рішення у справі.
Де, на думку Ситникова, проходить межа
Ситников наголошує, що закон не містить вичерпного переліку способів незаконного впливу на суд, через що кваліфікація конкретних дій ускладнена, і пропонує орієнтир: тиском можна вважати будь-які дії, спрямовані на спонукання судді до певного рішення або на створення умов, за яких суддя відчуває психологічний, політичний чи суспільний тиск. Водночас він підкреслює, що звинувачення судді в упередженості без доказів саме собою тиском не стає автоматично незаконним засобом захисту — законним інструментом для цього є інститут відводу судді: «Якщо у вас є такі підозри — будь ласка, заявляйте відвід. Але для цього мають бути не суб’єктивні, а об’єктивні підстави». За його оцінкою, використання замість цього інформаційних кампаній свідчить не про намір захистити процесуальні права, а про спробу вплинути на суд позапроцесуальними методами.
Приклад, наведений у матеріалі: справа лікарів клініки Odrex
Як ілюстрацію Ситников і видання наводять кримінальне провадження щодо лікарів приватної клініки Odrex Віталія Русакова та Марини Бєлоцерковської, які обвинувачуються за частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) у зв’язку зі смертю пацієнта, бізнесмена Аднана Ківана; справу розглядає Приморський районний суд міста Одеси. За твердженням матеріалу, лікар Русаков веде власний блог у соціальних мережах, де публікує меми на суддю й прокурорів та подає інформацію у вигідному для себе світлі, — і, на думку автора публікації, таким чином формує в суспільстві наратив про переслідування невинуватої людини. За повідомленнями інших видань, які раніше висвітлювали цю справу, розгляд неодноразово переносився, а сторона обвинувачення заявляла про можливе порушення лікарської таємниці через публічне озвучення Русаковим деталей лікування померлого пацієнта у власному відеоблозі.
Оцінка блогерської активності Русакова як спроби «створити картинку про переслідування невинуватої людини» — це висновок автора матеріалу й наведеного в ньому судді у відставці, а не встановлений судом факт; сам кримінальний процес щодо лікарів Odrex на дату підготовки цього матеріалу не завершено.
Довідково
Стаття 126 Конституції України: «Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється». Стаття 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: суди, здійснюючи правосуддя, є незалежними від будь-якого незаконного впливу; органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи повинні утримуватися від заяв і дій, що можуть підірвати незалежність судової влади. Інститут відводу судді (обов’язок заявити самовідвід чи право сторони заявити відвід за наявності підстав, що виключають участь судді у справі) у кримінальному провадженні передбачений статтями 75, 80 і 81 Кримінального процесуального кодексу України; аналогічний інститут із власною нумерацією статей існує в цивільному, господарському процесі та адміністративному судочинстві — точні статті відповідних кодексів редакція окремо не звіряла.
Олександр Ситников — суддя Вищого адміністративного суду України у відставці (призначений у 2010 році), адвокат, кандидат юридичних наук, директор Центру «Доступне правосуддя».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.