Про огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо провокації злочину розповів регіональний представник молодіжного комітету NextGen у Херсонській області, адвокат АО «ВДОВИЧЕН ТА ПАРТНЕРИ» Юрій Хазов під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Херсонської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками судову практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо провокації злочину, а саме:
1. Конфіденційне співробітництво і його відмінність від провокації злочину.
2. Оцінка доводів про провокацію злочину.
3. Вимоги до процесуальних документів.
У рамках характеристики провокації злочину акцентовано на наступному:
1. Конфіденційне співробітництво і його відмінність від провокації злочину
Конфіденційне співробітництво є законним інструментом досудового розслідування, який використовується для документування вже існуючої злочинної діяльності. Його застосування саме по собі не свідчить про провокацію злочину. Визначальним критерієм є характер поведінки правоохоронних органів: вона повинна бути пасивною, спрямованою на фіксацію злочину, а не на його створення чи підбурювання особи до його вчинення.
Для застосування агентурних методів у правоохоронних органів мають бути об’єктивні дані про схильність особи до вчинення злочину, отримані до початку проведення НСРД. За таких умов контроль за вчиненням злочину не є провокацією. Це підтверджено у постанові ККС ВС від 16.01.2024 у справі № 438/22/22 (провадження № 51-3146км23), де Верховний Суд зазначив, що використання агентурних методів допускається за наявності попередніх доказів злочинної діяльності особи, а поведінка правоохоронців має залишатися пасивною.
Відмінність конфіденційного співробітництва від провокації полягає в тому, що:
→конфідент лише документує вже існуючу злочинну діяльність;
→не схиляє особу до вчинення злочину;
→не створює штучно умови для виникнення злочинного наміру.
У справі № 152/705/22 Верховний Суд зазначив, що орган досудового розслідування правомірно залучив конфіденційну особу до проведення оперативної закупки, оскільки вже володів інформацією про збут наркотичних засобів, а інших способів документування злочину не існувало. Суд також підкреслив, що навіть недопит легендованої особи не спростовує законності проведення НСРД, якщо інші докази підтверджують винуватість особи. Постанова ККС ВС від 04.04.2024 у справі № 152/705/22 (провадження № 51-4813км23).
2. Оцінка доводів про провокацію злочину
Доводи про провокацію повинні бути конкретними, аргументованими та підтверджуватися фактичними обставинами, а не лише припущеннями сторони захисту.
При оцінці таких доводів суди досліджують:
→чи існували до початку НСРД відомості про злочинну діяльність особи;
→хто був ініціатором злочинної поведінки;
→чи була поведінка правоохоронців активною або пасивною;
→чи виник би злочин без втручання правоохоронних органів.
У справі № 628/3400/15 Верховний Суд звернув увагу, що якщо ініціатива виходила від свідка, а прокурор не спростував доводів захисту про можливу провокацію, такі доводи не можуть визнаватися явно безпідставними і підлягають перевірці. Через недоведеність обвинувачення поза розумним сумнівом особу було виправдано. Постанова ККС ВС від 07.10.2020 у справі № 628/3400/15 (провадження № 51-2110км20).
Водночас у справі № 229/1504/20 Верховний Суд дійшов протилежного висновку. Було встановлено, що оперативний покупець лише висловив загальну готовність придбати наркотичні засоби, а правоохоронці мали попередню інформацію про незаконний збут наркотиків. Суд визнав, що жодного підбурювання чи активного впливу на обвинуваченого не здійснювалося, тому провокація була відсутня. Постанова ККС ВС від 29.09.2021 у справі № 229/1504/20 (провадження № 51-3131км21).
Аналогічний підхід застосовано у справі № 677/450/18, де Верховний Суд зазначив, що навіть якщо заявник сам телефонував обвинуваченому, це саме по собі не свідчить про провокацію. Вирішальним є те, що правоохоронні органи розпочали НСРД лише після отримання повідомлення про злочин, а сторона захисту не навела доказів існування прихованих мотивів чи зв’язку заявника з правоохоронцями до його звернення. Постанова ККС ВС від 23.01.2024 у справі № 677/450/18 (провадження № 51-1643км21).
Також у справі № 225/8618/21 Верховний Суд наголосив, що законні вимоги посадових осіб не можуть розцінюватися як провокація злочину, якщо вони не спонукають особу до вчинення кримінального правопорушення. Постанова ККС ВС від 20.05.2024 (провадження № 51-893км24).
3. Вимоги до процесуальних документів
Процесуальні документи, які є підставою для проведення конфіденційного співробітництва та НСРД, повинні підтверджувати законність початку негласних заходів і містити належне обґрунтування необхідності їх проведення.
Із судової практики випливають такі вимоги:
→до початку НСРД повинні існувати документально підтверджені відомості про можливу злочинну діяльність особи;
→рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину повинно бути мотивованим та містити підстави, чому іншим способом отримати докази неможливо;
→матеріали повинні підтверджувати, що правоохоронні органи діяли пасивно та лише документували вже існуючу злочинну діяльність.
Такі вимоги сформульовані у постанові ККС ВС від 16.01.2024 у справі № 438/22/22 (провадження № 51-3146км23), де Верховний Суд зазначив, що проведенню НСРД передувало отримання оперативної інформації про збут наркотичних засобів, що стало достатньою підставою для прийняття прокурором рішення про контроль за вчиненням злочину.
Крім того, у постанові ККС ВС від 04.04.2024 у справі № 152/705/22 (провадження № 51-4813км23) Верховний Суд підтвердив, що прокурор має обґрунтувати необхідність залучення конфіденційної особи та неможливість документування злочину іншими способами. Суд також зазначив, що сама по собі відсутність допиту легендованої особи або доводи щодо письмової згоди конфідента не свідчать про недопустимість доказів, якщо законність проведення НСРД підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.