Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Мартєв розповів про застосування змін, внесених до законодавства щодо кредитних правовідносин, пов’язаних із воєнним станом.
Про це повідомляє Судова влада.
Сергій Мартєв детально визначив і пояснив, як треба розуміти й застосовувати нові законодавчі норми при вирішенні кредитних спорів, розповів про особливість предмета судового розгляду та предмета доказування у таких справах, зупинився на колі спеціальних суб’єктів справи, визначених новим законодавством, розповів про складності перевірки розрахунків заборгованості у таких справах.
Доповідач зазначив, що судді звикли працювати, коли в кредитних спорах є звичні сторони: кредитор, позичальник, поручитель та іпотекодавець. У таких спорах напрацьована усталена судова практика.
Проте зміни до законодавства визначають нових учасників кредитних правовідносин – особливих суб’єктів позичальника та іпотекодавця.
Такими суб’єктами можуть виступати як військовослужбовці та члени їхніх сімей, так і переміщені особи тощо, що безпосередньо впливає на їхні права, обов’язки, обсяг відповідальності та, насамкінець, обсяг заборгованості перед кредитором.
У кожному випадку, за участю у справі таких суб’єктів, передбачений окремий режим правового регулювання.
Кожен новий закон, нова редакція чинної статті закону змінюють (зменшують або збільшують) надані особам пільги чи умови кредитування, і все це відображається на розрахунках боргу. «Для того, щоб розібратися в усіх цих нюансах, ми і підготували презентацію», – сказав Сергій Мартєв.
Наприклад, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (який набув чинності 17 березня 2022 року) внесено зміни до трьох нормативних актів, що стосуються регулювання кредитних правовідносини: ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про споживче кредитування».
Зокрема, суддя розповів, як застосовувати на практиці внесені до Прикінцевих і перехідних положень ЦК України пункти 18 і 19.
Щодо п. 18, то треба звернути увагу, по-перше, що штраф, пеня, неустойка та інші платежі як захід відповідальності не нараховуються в період дії воєнного стану. «Зовсім не нараховуються, на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення», – зауважив Сергій Мартєв.
По-друге, дія цього пункту поширюється на всі види кредитних позик і боргових зобов’язань, тобто як перед юридичними, так і перед фізичними особами. Однак не розповсюджується на інші види зобов’язань, наприклад за комунальними платежами тощо.
По-третє, дія пункту поширюється як на відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України, так і на інші види відповідальності, визначені в кредитному договорі.
Також доповідач звернув увагу на строк дії таких обмежень тощо.
Складні питання виникають щодо тлумачення й застосування на практиці п. 19.
Наприклад, щодо тлумачення слова «продовжується», вжитого, зокрема, щодо строку позовної давності. Сергій Мартєв зауважив, що якби в нормі було зазначено, що період дії воєнного стану «не зараховується» до строку позовної давності, це слід було б тлумачити таким чином, що в разі спливу одного року позовної давності до початку дії воєнного, надзвичайного стану після його закінчення залишалось би ще два.
Однак, якщо законодавець застосував слово «продовжується», то він мав на увазі, що позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, тому останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.