Суддя Великої Палати Верховного Суду Сергій Мартєв окреслив питання щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб у кредитних спорах. У зв’язку з подіями 2014 року та повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року, зауважив спікер, ВПО, які ще до свого переміщення брали кредити, наприклад, на придбання житла, автомобіля, брали споживчі кредити, опинилися в стані фінансової невизначеності. У них непогашені кредити, у багатьох на окупованих територіях залишилася придбана в кредит нерухомість, машина, ці предмети можуть бути знищені, але банк продовжує рахувати за ними борг.
Про це повідомляє Судова влада.
Суддя розповів про зміни до законодавства, які були внесені з початку війни. Зокрема, Сергій Мартєв звернув увагу на пункти 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо порядку обчислення строків і заборони нарахування штрафних санкцій, що пов’язані з боргами, які утворилися у воєнний час.
Також спікер нагадав про зміни, внесені до Закону України «Про іпотеку», щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, акцентував на змінах до Закону України «Про споживче кредитування», які стосуються спеціального суб’єкта – захищеної особи. Існує три категорії громадян, які підпадають під поняття «захищена особа», порядок набуття статусу, порядок взаємовідносин з кредиторами, факторами, колекторами.
Що стосується захисту прав у відповідній категорії спорів, то, як зазначив Сергій Мартєв, у разі, якщо справа доходить до суду, потрібно не лише з’ясовувати умови договору, суму, правильність нарахування, а й брати до уваги статус особи у справі. Якщо це відповідач у справі, позивач, який оспорює певні умови договору або звернення стягнення на предмет іпотеки, то він має доводити свій спеціальний статус (переміщена особа, захищена особа). Далі потрібно працювати із законами, які регулюють правовідносини, дивлячись як ці закони впливають на розмір заборгованості та їх дію в часі.
Проблемним є й питання, яке полягає в тому, що більша частина справ надходить за позовами банків, факторів, колекторів або осіб, які набули права вимоги за цими договорами, і, звичайно, вони взагалі не зацікавлені зазначати про спеціальний статус відповідача, оскільки не хочуть втрачати гроші.
Крім того, у воєнний час постало питання щодо відновлення втрачених виконавчих проваджень. Суддя зауважив, що втрачене виконавче провадження завжди відновлюється державним виконавцем, для цього йти до суду не потрібно. Він також навів алгоритм дій у відновленні втраченого виконавчого провадження. В аспекті зазначеного питання суддя запропонував використовувати висновки ВС, викладені в постанові від 30 червня 2022 року у справі № 5020-1129/2012.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.