Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Юрій Чумак розповів про практичні аспекти переходу іпотеки і її реєстрації.
Про це повідомляє Судова влада.
Він звернув увагу на питання про перехід права іпотеки в разі, коли введена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у неплатоспроможний банк тимчасова адміністрація продала пул прав вимог за кредитними договорами іншим фінансовим установам. При цьому до початку процедури ліквідації банки намагаються, наприклад, зробити взаємозалік кредитів і депозитів, розірвати кредитні договори тощо, внаслідок чого припиняється іпотека, або продають кредитні зобов’язання, укладають додаткові угоди та ін. Тут постає питання щодо захисту прав та інтересів іпотекодавців або власників, які придбали майно, раніше обтяжене іпотекою.
Юрій Чумак відзначив велику кількість спорів у господарських судах, у яких позивачі намагаються довести відсутність іпотеки. Також він зазначив, що фінансові компанії, які придбали права вимог за кредитними договорами, звертаються до реєстраторів або нотаріусів для реєстрації іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В разі такої реєстрації компанія може стягнути майно, що перебуває в іпотеці, в позасудовому порядку.
Суддя проаналізував постанову ВП ВС від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20. В ній зроблено висновки, що відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого немає на момент укладення відповідного договору в будь-якого суб’єкта) не створює жодних правових наслідків для особи – власника майна, яке було обтяжене іпотекою; право іпотеки є акцесорним видом забезпечення виконання зобов’язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує, тож у разі неможливості задоволення вимоги (зокрема у зв’язку з відмовою судом у стягненні суми боргу) є неможливим і звернення стягнення на предмет іпотеки. Також ВП ВС зазначила, що коли в Державному реєстрі зареєстроване припинення права іпотеки, то повторна реєстрація права іпотеки на підставі договору іпотеки без згоди власника майна є протиправною. Тому державний реєстратор (у тому числі нотаріус) не може вчинити дії щодо повторної державної реєстрації права іпотеки без згоди власника предмета іпотеки.
Крім того, у цій постанові вказано, що для власника майна, щодо якого існує спір стосовно іпотеки, оскарження договору відступлення права вимоги є неефективним способом захисту. Натомість такий власник не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім, і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов’язаний використати цей спосіб захисту.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.