У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: “Судова практика у сімейних спорах: визначальні фактори й обставини забезпечення найкращих інтересів дитини”.
Лектором виступила Лариса Гретченко – адвокат, медіатор, керівник центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ.
Лектор розповіла про Концепцію забезпечення «найкращих інтересів дитини» за міжнародним правом та національним законодавством, найкращі інтереси дитини через призму практики Європейського суду з прав людини, принцип «найкращих інтересів дитини» та «збалансованість рівності батьків» у національній судовій практиці.
Основним міжнародно-правовим документом, в якому було проголошено принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини була Декларація прав дитини, яка проголошена Генеральною Асамблеєю ООН у 1959 році.
Враховуючи, що зазначена декларація не мала сили міжнародно-правового договору, основним документом, який закріплює принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини є Конвенція про права дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 р., ратифікована Україною 27.02.1991 р.
Національна практика, практика ЄСПЛ вказує про широке застосування саме цього принципу за змістом статті 3 Конвенції. Принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини декларується як такий, що має бути притаманним в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом статті 12 Конвенції дитини гарантується дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Основоположним документом в Україні є Сімейний кодекс
- У статті 7 СК вказано, що жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї;
- Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
- Стаття 7 обумовлює, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статті, які вважаються базовими у найбільш поширених категоріях спорів – це стаття 155 щодо участі у вихованні дітей. Батьківські права НЕ можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Також, стаття 171, яка передбачає право дитини бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї.
Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Закон України “Про охорону дитинства” визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет в державній політиці.
Забезпечення найкращих інтересів дитини – дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. (ст.1)
За змістом Закон є дещо ширшим від того, що закріплено в Конвенції ООН про права дитини.
Принцип «найкращих інтересів дитини» докладно розкритий Комітетом ООН із прав дитини у Зауваженні загального порядку № 14 (2013) «Про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів»
Перелік елементів, які можуть розглядатися при проведенні оцінки найкращих інтересів дитини:
- погляди та прагнення дитини;
- її особистість, вік та стать, персональна історія та соціально-культурне тло;
- турбота, захист і безпека дитини;
- благополуччя дитини;
- сімейне оточення, стосунки та контакти з сім’єю;
- соціальні контакти дитини з однолітками і дорослими;
- фактори вразливості, тобто ризики, з якими дитина стикається, і можливості захисту, забезпечення її прав і можливостей;
- наявні в дитини навички та розвиток її здібностей;
- права і потреби у галузях охорони здоров’я та освіти;
- розвиток дитини, її поступовий перехід у доросле і самостійне життя;
- будь-які інші особливі потреби дитини
Аспекти «найкращих інтересів дитини» за практикою ЄСПЛ та національних судів:
- Інтерес дитини, як правило – основний критерій захисту прав дітей.
- Принцип справедливої рівноваги між інтересами батьків і дітей, дотримуючись якої, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
- Необхідність заслуховування думки дітей в ході будь – якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини.
- Дитина має виховуватися у сімейному середовищі й установлення державної опіки можливе лише за виняткових обставин, зокрема, якщо для дитини існує реальна небезпека.