КУзПБ виходить із судового призначення арбітражного керуючого, проте практика ВС і воєнні зміни відкрили договірні моделі. Коли боржник може запропонувати «свого» керуючого, які умови має містити договір і де проходить межа незалежності – спробуємо розібратися.
Про це зазначає секретар Комітету НААУ з питань банкрутства, адвокат та арбітражний керуючий Юрій Григоренко.
Відправна точка
Перший практичний орієнтир для договірної моделі дав Верховний Суд. У справі №910/726/20 про неплатоспроможність фізичної особи суди повернули заяву боржника без розгляду через відсутність доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією на депозитний рахунок суду. Залишаючи ці рішення без змін, Касаційний господарський суд водночас визнав легітимною альтернативу авансуванню. У постанові від 19.11.2020 він зазначив, що закон «не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією».
Отже, ще до змін воєнного часу Верховний Суд допустив можливість домовленості боржника з конкретним керуючим про відстрочення оплати. Таку угоду боржник може подати до суду як підставу для призначення саме цього керуючого. Цей підхід узгоджується з постановою Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20. Договірна модель сформувалася як практична відповідь на ситуацію, коли боржник — фізична особа не має коштів для авансування винагороди.
Безавансова модель
Найширше договірне «вікно» відкрив законодавець. Пункт 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, доповнений Законом № 3249-IX від 13.07.2023, діє тимчасово: під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування. Ця норма дозволяє відкрити провадження без авансування винагороди на депозит суду. До заяви додається копія угоди заявника з обраним керуючим про виконання повноважень до закриття справи, а суд призначає саме того керуючого, з яким укладено договір.
У такій моделі договір стає прямою законною підставою для призначення керуючого. Важливі три умови:
- стеля винагороди. Розмір за угодою не може перевищувати встановлений у КУзПБ; для керуючого реструктуризацією це п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць повноважень (стаття 30);
- універсальність. Модель охоплює і юридичних осіб (розпорядник майна), і фізичних осіб (керуючий реструктуризацією);
- виняток із відбору. Це відступ від автоматизованого відбору за статтею 28 КУзПБ: суд призначає керуючого, з яким заявник попередньо уклав угоду.
Фактично найгнучкішою договірна модель стала у період, коли коли держава мала найменше ресурсу гарантувати оплату праці керуючих і законодавець переніс це питання у площину домовленості сторін.
Договірний адміністратор
Ще одну договірну модель передбачив Закон № 3985-IX. Адміністратор превентивної реструктуризації — це арбітражний керуючий, кандидатуру якого подає боржник або збори кредиторів. До заяви про його призначення додається копія договору з арбітражним керуючим, у якому сторони погоджують вартість послуг (стаття 33-2 КУзПБ). Крім того, державний орган з питань банкрутства затверджує типову форму такого договору (стаття 3 КУзПБ)— рідкісний для процедур банкрутства випадок, коли договірна природа відносин закріплена прямо.
Вартість послуг адміністратора залежить від категорії боржника: три, десять або п’ятнадцять мінімальних заробітних плат на місяць для мікро- та малого, середнього і великого підприємництва відповідно. За домовленістю сторін цей розмір може бути збільшений або зменшений з урахуванням складності та тривалості процедури. Водночас винагороду фіксує суд в ухвалі, тому договір визначає початкові умови і не усуває судовий контроль.
Окреме значення має обмеження щодо попередніх зв’язків із боржником або кредитором. Адміністратором не може бути арбітражний керуючий, який протягом останніх трьох років перебував із ними у договірних відносинах (стаття 33-2 КУзПБ). Це правило зберігає вимогу незалежності навіть у процедурі, де кандидатура адміністратора визначається через договір.
Що передбачити
Незалежно від підстави залучення, договір з арбітражним керуючим має чітко визначати кілька ключових умов.
Сторони і роль. У договорі варто зафіксувати, у якій саме процедурі керуючий виконуватиме повноваження: керуючого реструктуризацією, а у разі переходу до наступної стадії — керуючого реалізацією. Також слід визначити, що договір діє до закриття провадження.
Винагорода. Можна встановити фіксований розмір оплати із застереженням, що він має вкладатися у межі, встановлені КУзПБ за фактичний період. Фіксована сума дає боржнику передбачуваність витрат, але не може виходити за законодавчі обмеження.
Витрати. Сторони можуть домовитися, що власні витрати керуючого включені до винагороди. Водночас оплата фахівців, залучених із дозволу суду, а також витрати, що покриваються за рахунок майна боржника, залишаються окремою категорією (стаття 114 КУзПБ).
Страхування. Професійну відповідальність керуючого доцільно застрахувати. КУзПБ формулює це як право керуючого (клас 13, стаття 24), тому обов’язковість страхування може бути встановлена саме договором.
Призначення. Договір не замінює ухвалу: повноваження виникають не з підпису, а з рішення суду.
Межі ентузіазму
Залучення арбітражного керуючого за договором має чіткі межі. На наступних стадіях процедури — керуючий санацією, керуючий реалізацією, ліквідатор — КУзПБ передбачає призначення за клопотанням комітету чи зборів кредиторів (стаття 28). Договір боржника з керуючим у такому разі є волевиявленням, яке не зв’язує суд і кредиторів.
Воєнна норма також має тимчасовий характер. Після завершення шести місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану повертається загальне правило про авансування винагороди (стаття 116).
Крім іншого, будь-яка договірна конструкція має узгоджуватися зі статтею 13 КУзПБ: якщо керуючий стає економічно залежним від однієї сторони, виникає ризик відсторонення через конфлікт інтересів.
Отже, залучення керуючого за договором — це набір винятків: судовий підхід у справі № 910/726/20, воєнна модель за пунктом 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ і превентивна реструктуризація за статтею 33-2. У кожному випадку договір визначає кандидатуру й умови оплати в межах, дозволених законом, а процесуальні повноваження керуючого виникають після призначення судом.Для адвоката, який супроводжує боржника — фізичну особу чи бізнес у фінансовій скруті, — це робочий інструмент. Він дозволяє відкрити процедуру без авансу, запропонувати керуючого, якому довіряє боржник, і зробити витрати передбачуваними. Водночас арбітражний керуючий навіть за договором залишається фігурою суду, а не сторони.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.