Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2020 року у справі No 711/1348/19.
У справі, що переглядалася, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Джоін АП!» про визнання недійсним пункту договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилалась на те, що туроператор зобов`язався надати туристичні послуги, а саме тур тривалістю з 24 липня 2018 року до 31 липня 2018 року. Виліт з м. Києва призначено на 24 липня 2018 року на 03год. 00хв.,а прибуття в м. Шарм Ель Шейх на 24 липня 2018 року на 06год. 00 хв., рейс KUP 5301 Sky Up (A-330-200), однак виліт було перенесено на 24 липня 2018 року на 17 год. 00 хв., тобто на 14 год. 00 хв. пізніше запланованого часу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що договір про надання туристичних послуг від 06 липня 2018 року No 1202186 підписаний сторонами, у момент його укладення жодних пропозицій щодо внесення змін до умов договору від позивача не надходило, що свідчить про її згоду з усіма умовами договору. Факт того, що положення договору несправедливі, обмежують права позивача та порушують принцип добросовісності не доведено. ОСОБА_1 скористалася туристичними послугами, не відмовилася від них та прибула до місця відпочинку 24 липня 2018 року, тобто згідно з умовами договору. Крім того, позивачу було виплачено суму страхового відшкодування за затримку рейсу. Суд також зазначив, що позовні вимоги про стягнення компенсації за скасування рейсу не підлягають задоволенню, оскільки виключно на перевізника покладається відповідальність за сплату суми компенсації,яким не є ТОВ «Джоін АП!» (частина п`ята статті 104 Повітряного кодексу України).
Верховний Суд погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважав, що оскільки було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 5 288,00 грн на двох осіб на підставі страхового акта від 08 листопада 2018 року No11/18-605 ВПЗК/Н ТОВ «Страхова компанія «Укрфінстрах», позивач скористався альтернативною послугою, а тому претензії щодо ненадання послуг, що обумовлені в листі бронювання та договорі на туристичне обслуговування, вважаються необґрунтованими, а послуги за договором – наданими належним чином і в повному обсязі.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі No711/1348/19 (провадження No 61-21091св19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/87581199
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі No 753/14227/16-ц (провадження No 61-29482св18) http://reyestr.court.gov.ua/Review/84406005